"Усі позитивні реформи стали б малоефективні в умовах старого корумпованого кривосуддя. Ми не могли рухатися далі. За хабар можна було випустити на волю будь-якого злочинця, скасувати важливе державне рішення чи відстояти забаганку олігархів, знехтувавши інтересами мільйонів громадян. Тепер усе буде інакше, бо суддів обиратимуть за конкурсом. Нинішні не зможуть працювати далі, не пройшовши через жорсткі кваліфікаційні вимоги й іспити", — пише 2 червня у "Фейсбуку" колишній прем'єр-міністр 42-річний Арсеній Яценюк.
Цього дня Верховна Рада прийняла нову редакцію закону про судоустрій і статус суддів. Також депутати дали 335 голосів за зміни до Конституції в частині правосуддя.
— Ми почали реформу суддівської гілки влади, чого не робили 25 років. Це надпотужний сигнал для бізнесу. Іноземці не можуть вкладати в Україну, бо інвестиції не захищені. У наших судах панує тотальна корупція, — говорить у парламенті голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак, 40 років.
— Верховну Раду й частково президента усувають від впливу на суддівську кар'єру. Раніше глава держави призначав суддю на перші п'ять років. Потім Рада голосувала за його безстрокове призначення, — каже експерт громадської платформи "Реанімаційний пакет реформ" 30-річний Михайло Жернаков.
Чим займатиметься Вища рада правосуддя?
— До неї передадуть усі дисциплінарні провадження щодо суддів. Але створять її 2019 року. Матиме 21 члена. Ними будуть голова Верховного суду, 10 обраних самими суддями суддів, по двоє представників — від президента й парламенту, прокурорів, адвокатів і науковців.
Це фактично перейменована Вища рада юстиції. Але вона буде ефективнішою за останню, якщо за ці три роки оновимо суддівський корпус.
Як це зробити?
— Восени стартувала переатестація суддів. Тепер вона може стати ефективнішою завдяки створенню Громадської ради доброчесності. Вперше суддів обиратимуть за відкритим конкурсом не лише з числа нинішніх, а й серед юристів, адвокатів, науковців.
Судді, які пройшли переатестацію чи конкурсний добір, отримають вищу зарплату. Якщо хочемо залучати професіоналів із фахових юристів, конкурс має бути для них привабливий. З низькими зарплатами систему не оновимо.
Що таке Громадська рада доброчесності?
— Це буде додатковий механізм громадського контролю над суддями. Складатиметься з 20 осіб — правозахисників, громадських активістів, науковців, адвокатів, журналістів. Контролюватиме статки суддів та слідкуватиме, чи відповідають їхні доходи задекларованим. Звітуватимуть не лише судді, а й члени їхніх родин. Щороку мають подавати декларації доброчесності й родинних зв'язків. Але висновки Громадської ради матимуть лише рекомендаційний характер. Є загроза, що роботу виконають велику, а Вища кваліфікаційна комісія суддів не візьме їх висновки до уваги.
Що буде з суддівським імунітетом?
— Його обмежать. Суддю можна буде затримати під час чи після злочину. А також — звільнити, якщо він не доведе законність походження задекларованого майна.
Чому скасовують спеціалізовані суди?
— Це рекомендація Ради Європи. Буде один Верховний суд замість усіх нинішніх.
Також створять Вищий антикорупційний суд — для розгляду справ від Національного антикорупційного бюро. Але невідомо коли — після прийняття окремого закону.
Ухвалена реформа відкладає на три роки ратифікацію Римського статуту.
— Це один з її мінусів. Ратифікація — міжнародне зобов'язання України за Угодою про асоціацію з ЄС. Передбачає визнання Міжнародного кримінального суду. Той розглядає злочини проти людства та воєнні. В умовах війни на Донбасі це особливо актуально.
2 
35413
Коментарі
2