"Росіянам наочно продемонстрували, що Крим — це Україна"

 

— Події в Криму — це не початок нового етапу війни, а її планомірне продовження. Українські військові послаблюють противника, щоб витіснити його з нашої землі. Результати цих дій ще не помітні. Землю свою ми звільнимо. Але Крим поки що стоїть у черзі — реальне його повернення можливе лише після звільнення українського материкового півдня та зупинення російського наступу на сході, — говорить військовий експерт Павло ЛАКІЙЧУК, 54 роки.

20 серпня в тимчасово окупованому Севастополі загорівся штаб Чорноморського флоту російських окупантів. Кілька вибухів пролунали на аеродромі в Бахчисараї, Сакському районі та передмісті Євпаторії. Окупанти заявляють, що спрацювала система ППО.

— Якщо говорити про військову складову — то нічого особливого не відбувається. Вже більше місяця наші війська на Півдні проводять операцію з локалізації району бойових дій. Удари "хаймерсами" та далекобійною артилерією, що здійснювалися по складах боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, пунктах керування, були спрямовані на руйнування логістичних ланцюжків угруповання противника з метою знекровити його, позбавити наступальних та оборонних можливостей. Ці удари передбачають перенесення вогню на більшу глибину — далі йдуть аеродроми бомбардувальної авіації, склади фронтового рівня. Це і є ті об'єкти на території Криму, на яких відбулася "бавовна". Якщо росіяни вважали, що операція триває лише на території материкової України — вони помилилися. Їм наочно продемонстрували, що Крим — це Україна, — продовжує Павло Лакійчук. — Якщо ж говорити про політичну складову — то події в Криму є проривом. Кримчани, які вісім років були під радарами в режимі окупації, в захваті. Вони побачили реальні свідчення, що ми про них не забули, що Крим на часі. А колоністи, що понаїхали з Воркути й Тагілу, зрозуміли, що Крим — це вкрадена перлина, й тепер у них паніка, бо усвідомили, що треба звідти тікати. Щодо командування російського флоту — важко навіть сказати, в якій розкорячці вони стоять. Зізнатися, що це робота Збройних сил України — означає визнати, що їхня хвалена система захисту півострова є міфом. Жодні оборонні системи насправді не можуть захистити окуповану землю. І ті репресії, що здійснювала ФСБ проти кримчан протягом цих років, коли кожен другий був екстреміст, а кожен четвертий диверсант, виявилися марними. Бо ось з'явилися справжні диверсанти, тільки не звідти, де їх шукали.

"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×