Хорватія готова поділитися з Україною досвідом відновлення суверенітету на окупованих територіях. Про це прем'єр-міністр країни 47-річний Андрій Пленкович сказав із трибуни Генеральної асамблеї ООН 21 вересня:
— Однією з найуспішніших була миротворча місія для Східної Славонії. Закінчилася в січні 1998 року поверненням наших раніше окупованих територій. Ми пропонуємо це унікальне ноу-хау й свій досвід. Можемо провести багато паралелей із запровадженням Мінських угод.
Війна Хорватії із Сербією за незалежність почалася 1991 року. 1992-го бойові дії призупинилися. На той час під контролем сербів була третина території Хорватії. Вздовж лінії припинення вогню розмістили миротворців ООН.
1995-го хорвати провели масштабну військову операцію. Протягом 84 год. відвоювали всі втрачені території, окрім Східної Славонії, Барані та Західного Срема. Ці землі повертали за допомогою Тимчасової адміністрації Організації Об'єднаних Націй — до 1998 року. Військова і цивільна місія мала 4,8 тис. солдатів, понад 400 поліцейських і 99 спостерігачів.
— Розмови про те, що Україна повинна запозичити хорватський досвід, викликають іронію, — говорить політолог 40-річний Михайло Басараб. — Якщо прем'єр чи президент хочуть використати хорватські рецепти, то це потрібно робити в повному обсязі. Тобто відновити територіальну цілісність у силовий спосіб. Як це зробили хорвати. А не політичними компромісами, як Київ пропонує вчинити із так званими ЛНР і ДНР. А тоді вже застосувати напрацьовані Хорватією механізми, пристосувавши їх до українських реалій.
— Це не той досвід, що можна перенести. Схожих миротворчих місій не буває. Кожна має свою специфіку, — каже військовий експерт 42-річний Олексій Арестович.
— Тимчасова адміністрація ООН — це компромісний варіант щодо припинення війни як такої. Мінські угоди дали нам зібратися й відновити Збройні сили. Місія ООН дала б час на посилення армії й економіки. А також дозволила провести вибори на окупованій території.
По-друге, вона втягнула б міжнародну спільноту в цей конфлікт безпосередньо. Не на рівні заяв, а через присутність їхніх військових, грошей. Тоді займали б жорсткішу позицію стосовно Росії.
По-третє, ми за цей час відпрацювали б механізми для майбутнього повернення Криму. І відновили б Донбас. Забирати його зараз, коли він вражений гангреною, важко. Там багато "ватників" (проросійські мешканці. — ГПУ).
Чи можемо повернути Донбас силою?
— Для наступальної операції треба, щоб три із чотирьох чинників були на нашу користь. Перше: що РФ не розпочне війну у відповідь. Друге: внутрішня готовність нашої армії, уряду, народу. Це ж стосується населення окупованого регіону. Нарешті, світ має схвалювати операцію або тримати нейтралітет.
Ми готові. На Донбасі теж сприятлива ситуація. Але в світі і в Росії — ні.
2 
35413
Коментарі