"Не купуйте продукт, якщо не вказані його склад чи виробник"

 

Керівник фінансованого Євросоюзом проекту "Спільнота споживачів і громадські об"єднання" 37-річна Клавдія Максименко застерігає, що нехтування якістю харчів може призвести до витрат на лікування.

Нинішня криза й зменшення доходів людей не спонукатимуть їх купувати дешевші, відповідно й неякісніші товари?

— Сподіваюся, буде інший ефект: люди ретельніше дивитимуться, за що віддають гроші. Бо в нових умовах більшою стає вартість кожної витраченої гривні. А бізнес через загальне падіння продажів змушений буде замислитися, як привернути до себе споживача.

Звісно, люди шукатимуть дешевші товари, але ж не завжди нижча ціна означає гіршу якість. Дуже часто вона залежить від марки або від того, як позиціонує продавець чи виробник цей товар. Насамперед увагу слід приділяти якості. Адже купити раз щось дорожче буде вигідніше, ніж двічі — дешеву й недовговічну річ. А щодо харчів слід ще й пам"ятати: тут зневага до якості може призвести до великих збитків, пов"язаних із відновленням свого здоров"я, лікуванням, втратою працездатності тощо. Ліки зараз дорогі. Тож іноді краще з"їсти менше, але якісного й безпечного продукту.

Які небезпеки підстерігають людей під час новорічних покупок?

— Насамперед слід бути пильними саме щодо продуктів харчування. Бо, користуючись масовими закупівлями й браку в людей часу, на полиці виставляють фальсифіковані товари й такі, термін використання яких сплив або наближається до того. Тож обов"язково треба читати інформацію на упаковці. Не купуйте продукт, якщо не вказані його склад чи виробник. Там може бути все що завгодно. Особливу увагу слід приділяти новорічним кольоровим солодощам. Дуже багато таких виготовлятимуть із барвниками, які заборонені в Європі й жорстко нормовані в Україні — проте у нас цих норм не дотримуватимуться. Надмірне вживання їх призводить до алергії або ж отруєння. Також не слід купувати м"ясо у вуличних торговців. Воно може бути заражене й забруднене вихлопними газами.

Ялинкові прикраси та іграшки не повинні мати неприємного запаху. М"яка іграшка має бути в упаковці чи продаватися в закритому приміщенні. Знову ж таки — ті, що продають на вулиці, вбирають із повітря і бактерії, і важкі метали з вихлопних газів. Тож додому приносите клубок отрути.

Не варто спокушатися на низьку ціну пластикових іграшок. Якісний пластифікатор дорогий, а зроблені з дешевого іграшки можуть бути токсичними. Ну й треба добре придивлятися до гірлянд: принаймні на них має бути зазначений виробник. Неякісна гірлянда несе небезпеку враження електричним струмом.

Чи правда, що безпечнішими є продукти у великих мережевих супермаркетах, а не в магазинах, кіосках чи на базарі?

— Супермаркети справді є більшою гарантією якості. Там існують норми щодо списання продуктів, термін використання яких збіг. Є власні кулінарні відділи, де використовують продукти, у який цей термін закінчується. До того ж їх частіше перевіряють: там можна накласти більший штраф. Тобто відвертого продажу прострочених продуктів у супермаркеті бути не повинно. Однак перед святами на першу лінію все одно виставляють товари, які на межі терміну придатності. Скажімо, нарізку — сир, ковбасу, м"ясні вироби — варто купувати лише у вакуумній упаковці від виробника. Бо зазвичай сам супермаркет нарізає продукти, які вже залежалися, завітрилися. Обрізають краєчки, пакують й викидають на прилавок. Такі продукти потенційно небезпечні — ви ж не бачите дати виробництва товару. Якщо хочете купити шматок продукту, краще, щоб він був відрізаний і запакований при вас.

Існує думка, що вироблені в Україні продукти харчування, зокрема овочі й фрукти, є безпечнішими, бо за кордоном використовують багато хімії. Чи це так?

— Частково це правда. Скажімо, якийсь молочний продукт везуть сюди за тисячі кілометрів. То уявіть, що в ньому має бути, щоб він доїхав, пару днів зберігався в магазині і не зіпсувався. Або там консерванти, або цей продукт стерилізовано й у ньому вбито всю мікрофлору. Те ж стосується імпортних овочів і фруктів. Їх треба привезти, розмитнити, зберігати якийсь час на гуртовому складі. Усі імпортовані овочі та фрукти покривають спеціальною речовиною, яка допомагає їм зберегти товарний вигляд та не зіпсуватися, тому такі фрукти треба особливо ретельно мити.

Не варто спокушатися на низьку ціну пластикових іграшок

Водночас в Україні багато фруктів з Іспанії, Італії, Португалії, Греції. Вони вирощені на території Європейського Союзу, де жорстко контролюють дотримання норм харчової безпеки. Таким продуктам можна довіряти. Не можна стверджувати, що небезпечними є і мандарини або апельсини з Єгипту чи Туреччини. Але ми мало знаємо, яка там ситуація з дотриманням норм харчової безпеки.

Чи не може бути так, що ті ж іспанські виробники мандарин постачають на ринок ЄС продукцію гарної якості, а в Україну — нижчої?

— Цього можна не боятися. Ті мандарини можуть бути десь часом підіпсовані чи неоднакового розміру, але все одно будуть безпечними. Немає такого, щоб для вирощування менш якісного імпорту іспанський виробник організовував паралельне виробництво. Це було б нерентабельно.

Деяка різниця в якості може існувати щодо побутової техніки, косметики, миючих засобів тощо. Бо купівельна спроможність українців менша, отож виробникам треба здешевити товари для нашого ринку. Для цього часто використовують дешевші інгредієнти чи компоненти. У техніці — частіше зборку в країнах, де трохи нижча кваліфікація робочої сили, тому вона дешевша і нижчий контроль за якістю.

Французькі парфуми на подарунок краще купувати в Євросоюзі, ніж в Україні?

— Там певні речовини так само можуть бути замінені на дешевші. Це не робить продукт небезпечним, але може зменшувати, наприклад, стійкість запаху парфуму. Так само знижувати ефективність миючого засобу чи шампуню. У кремах надто дорогі витяжки тваринного чи рослинного походження можуть замінювати аналогом хімічного синтезу.

Що можна сказати про дитячі ласощі, які також масово купуватимуть до свят?

— Зараз дуже часто так звані шоколадні батончики чи цукерки містять до 50 відсотків сої. Причому ніхто не може гарантувати, що вона не є генетично модифікованою. У світі загалом мало генетично цілісної сої, відповідно вона дорога. Навряд чи її будуть використовувати для виробництва дешевих цукерок.

Важливо дивитися на склад льодяників. Для їх виробництва у нас використовують одну з досить небезпечних речовин: барвник понсо червоний, його позначають індексом Е214. Він не тільки в льодяниках. Узагалі слід зважати на кількість оцих індексів "Е" у складі продукту — ними позначаються харчові добавки, і деякі з них є небезпечними. Інформацію про це можна знайти на нашому Порталі Споживача — www.consumerinfo.org.ua.

Діти зараз вживають дуже багато тих харчових добавок. Звісно, не можна геть заборонити ласощі, але треба їх дозувати. Я, наприклад, із раціону своїх дітей вилучила газовані солодкі напої. Там є барвники, підсолоджувачі.

×