На Закарпатті партія влади може перемогти тільки в одному окрузі, вважає директор Карпатського центру полінгових досліджень, кандидат соціологічних наук Федір Шандор, 37 років.
— Це Виноградівський округ, №73. Він об'єднує велику частину угорськомовних населених пунктів. Оскільки лідер угорської громади Іштван Гайдош іде під номером 74 у списку Партії регіонів, ця політична сила має там шанси перемогти.
За останній рік в області вдвічі побільшало симпатиків опозиції. Це пов'язано передусім із незадоволенням соціальною політикою уряду та відтоком коштів із регіону в центр. Закарпатський істеблішмент не бажає годувати східні регіони країни. А в мажоритарних округах виграють представники команди Віктора Балоги — керівника Міністерства надзвичайних ситуацій.
Які методи здобуття прихильності виборців застосовують кандидати?
— Від елементарного "гречкосійства", тобто різних подарунків, до спілкування через мережу "Фейсбук". Найактивнішим в інтернеті є Віктор Балога, при цьому він не вдається до відкритої агітації. Двоє "регіоналів", які з'явилися у "Фейсбуці", — Іван Бушко та Степан Деркач — протрималися там до перших коментарів.
Основні зусилля кандидатів зосереджені на особистих зустрічах із виборцями й на війнах у засобах масової інформації.
У яких округах протистояння найгостріше?
— В Ужгородському 68-му, який об'єднує обласний центр, місто Чоп та район. Там і від опозиції, й від партії влади йдуть по двоє кандидатів. Вони поки що не домовилися всередині своїх команд. Влада робить ставку на колишнього мера Ужгорода — Сергія Ратушняка і Василя Ковача, гендиректора "Закарпаттяобленерго". Їхні конкуренти — самовисуванець опозиціонер Павло Чучка та "єдиноцентрист" Володимир Смоланка.
Крім людей Балоги, які ще клани рухають своїх представників?
— Точніше назвати їх уже не кланами, а групами, в яких на час виборів збіглися інтереси. Таких дві. Перша — це Об'єднана опозиція плюс група Балоги. Друга — партія влади. Не Партія регіонів, а регіональна влада. Ці групи перебувають у політичному протистоянні й перманентних війнах. Після виборів вони розбіжаться.
На що розраховують провладні кандидати?
— Вони готові до поразки і готують план відходу. Чому так? Бо покладалися на підтримку з Києва. А коли президент чітко дав зрозуміти, що не варто сподіватися на центр, бо влади є достатньо на місцях, то було запізно. Час був згаяний, оскільки Партія регіонів не сприяла розвитку Закарпаття у жодній галузі.
Чому Балога робить заяви про звільнення з посади міністра?
— Він хоче уникнути причетності до соціальної та економічної катастроф, які стануться після виборів. Під соціальною маю на увазі неготовність до зими, жорсткого культурно-політичного протистояння з Росією. До того ж на Західній Україні посилюється тенденція децентралізації влади. Київ уже не є українською столицею. Зараз він — номінальний командний пункт, звідки надходять накази, що їх не виконують регіональні царки. Це посилює сепаратизм у головах людей. Зокрема, важко спрогнозувати політичні наслідки проголошення регіональних мов. Додаються необачні заяви лідерів "регіоналів" щодо історичних постатей, значущості тих чи тих областей. Віктор Балога розуміє, що зараз брати участь у руйнації держави — це назавжди залишити пляму на власній політичній біографії. Але керівництво держави боїться його відпускати, бо розуміє: якщо Балога піде у вільне плавання, то стане ще сильнішим і непередбачуванішим.
Які несподіванки можливі?
— Несподіванка номер один: Балога домовиться з "регіоналами" про розподіл округів. Це означатиме політичну смерть його групи. Друге: якщо кандидатівлідерів зніматимуть із виборів у судовому порядку. І третє: соціальний вибух. Тобто друга помаранчева революція.
2 
35413
Коментарі