четвер, 25 вересня 2008 17:16

В Астані немає бомжів
5

Із майданчика 97-метрової башти Байтелек у центрі Астани відкривається панорама міста. Висота башти символізує рік оголошення міста столицею. Тут розміщені художня галерея, акваріум та кафе
Фото: фото: Наталя ЧУБЕНКО
На вінчання до мечеті в центрі міста приїздять пари з околиць столиці. На вході до храму належить зняти взуття. Переважна більшість казахів — мусульмани
У музеї першого президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва зібрані речі побуту казахів. Година зйомок тут коштує 50 доларів США
У сучасних мікрорайонах Астани встановили залізні яскраві скульптури прикрас: жіночого намиста і чоловічих перснів
У кожному казахському магазині продають горілку ”Хохлушка”. Викрутка на пляшці схожа на голову прем’єр-міністра Юлії Тимошенко

— Ходила Астаною й дивувалася. По місту стоять скульптури національних прикрас: жіночих намист і чоловічих перснів, — розповідає киянка Наталія Чубенко, 32 роки. Вона вперше відвідала Казахстан. — Казахи на кожному кроці демонструють власну історію. Щоправда, бачила два будинки у формі запальничок.

Каже, в кожній державній установі є макет національного житла — юрти. Іноді їх зводять біля цегляних будинків.

— Юрта кругла, в діаметрі має десь вісім метрів. Перегородок та кімнат нема. Це — суцільне велике приміщення, — каже Наталя. — Ліворуч облаштовують спальні місця. Праворуч — господарча частина. Підлога й стіни застелені килимами. Купол даху в центрі має отвір. Під час дощу його закривають.

— На казахів великий вплив має російське телебачення, — продовжує Чубенко. — Розмовляють там переважно російською. Радіостанції й телебачення в країні російськомовні. Гуляючи містом, чула від старшого покоління, що з Україною треба воювати. Однак молодь про нашу державу відгукується добре.

У казахів незвична кухня. Вони не люблять, коли натякають на сморід під час приготування національних страв. Господині часто використовують кишки.

— Тамтешню їжу пробувала тільки у родичів, — усміхається Наталя. — Найбільше сподобався бешбармак.

Це традиційна страва з конини й макаронів. Киянці його приготували з яловичини. На таріль викладають квадратні макарони розміром 6 на 6 см. Другий шар — кружальця цибулі, маринованої в оцті й спеціях. Зверху — дрібно посічене м"ясо. Їдять страву руками.

— Було смачно і хотілося ще, — згадує Наталя. — А п"ють переважно чай із молоком — чорний і зелений.

В Астані киянка побувала біля президентського будинку. Поряд їй показали найдовшу споруду міста. У ній живуть державні діячі. Будівля завдовжки 1,5 км.

Через спеку щовечора вулиці Астани поливають.

— Здивувало те, що немає безпритульних дітей і бомжів. Місцева влада добре опікується ними, — продовжує Чубенко.

На кілька днів Наталія поїхала на відпочинок у містечко Боровоє. Звернула увагу, що назви невеликих станцій позначено цифрами.

Зараз ви читаєте новину «В Астані немає бомжів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі