— Багато хто не готовий до другого етапу медичної реформи 1 квітня, — каже президент 42-річний Володимир Зеленський на позачерговому засіданні Верховної Ради 4 березня. — Майже щодня у нас протести у медзакладах. Люди бояться закриття лікарень, лікарі — звільнень. Місцева влада іноді не готова брати повноваження — недостатньо фінансування. Є великі питання про тарифи і медичне обладнання. А також щодо кадрів. Куди ми поспішаємо?
Прем'єр-міністр 44-річний Денис Шмигаль наступного дня запевнив, що новий уряд не планує згортати медичну реформу.
— Ми пройшли великий шлях. Коли майже перепливли річку, не варто розвертатися й гребти назад.
— Я зобов'язаний зробити так, щоб пацієнт і медик були не проти реформи. Якщо хоч один із них противитиметься, нічого не вийде, — говорить міністр охорони здоров'я Ілля Ємець, 64 роки. — Моє завдання — зробити еволюцію в реформі. Головне — це спеціалізована медична допомога. Маємо вирішити перше — страхова медицина.
З 1 квітня українці мають отримувати гарантований пакет безкоштовних послуг без прив'язки до місця проживання. У програму медичних гарантій увійшли первинна, екстрена, амбулаторна вторинна, тобто спеціалізована медична допомога. Та третинна — високоспеціалізована, включно з реабілітацією і стоматологічною допомогою. На реалізацію у держбюджеті заклали 72 млрд грн.
Увесь обіг послуг і медичні направлення та лікарняні будуть в електронній системі. Медзаклади з державних дотаційних перетворяться на підприємства, котрі конкуруватимуть між собою за пацієнтів і надаватимуть додаткові платні послуги. Гроші від держави на безкоштовні послуги братимуть у Національній службі здоров'я України. З нею укладатимуть контракти відповідно до обладнання і можливостей медзакладу та потреб пацієнтів. 97% закладів у регіонах уже реорганізовані на комунальні підприємства, а 90% лікарень подали заявки на договори з Нацслужбою здоров'я, заявляють у МОЗ.
— Другий етап медреформи готуються відтермінувати щонайменше на квартал, за інформацією співробітників МОЗ, — каже 27-річний Станіслав Грещишин, колишній керівник патронатної служби виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.
— Противники змін залякують громадян, що закриватимуть заклади й усе припинить працювати. Багато прогалин у роботі МОЗ із управлінцями у регіонах. Лікарі черпають інформацію не з офіційних джерел, а від своїх керівників і колег, які бояться втратити гроші й не хочуть підлаштовуватися під нові правила.
Найскладніше — готовність закладів до змін. Люди очікують, що із 1 квітня все враз стане чудово. Так не буває. Потрібен час для перепрофілювання роботи лікарень й початку надання якісніших послуг. Багато залежатиме від готовності місцевої влади (має вдосконалювати лікарні: купувати обладнання, робити ремонт або вирішувати питання — закрити чи перепрофілювати заклад. А Нацслужба здоров'я замовлятиме послуги й платитиме за них. — ГПУ).
Якщо реформа згорнеться, пацієнти й далі платитимуть у кишеню. В Україні можуть спробувати російську модель. Від запровадження "страхової медицини" для громадян там по суті нічого не змінилось. А гроші з бюджету просто пішли приватним страховим компаніям.
— Два роки тому запровадили перший етап реформи. Тепер сімейні лікарі отримують у середньому 16 тисяч гривень зарплати. Більше 30 мільйонів українців підписали контракт і чекають на продовження реформи, — говорить голова благодійної пацієнтської організації "100% життя" Дмитро Шерембей, 43 роки.
— Українці несуть до лікарень усі заощадження задля виліковування рідних. Після реформи зрозуміють, за що конкретно платять, які послуги гарантовано отримають безкоштовно та від чого залежить зарплата лікаря. Реформа передбачає тотальну відкритість. Їй перешкоджає корумпована система. На "чорному" обороті послуг заробляють мільярди на рік. З цієї причини мотивують президента й уряд під будь-яким приводом зупинити реформу. Тоді смертність в Україні й далі буде 1,6 тисячі осіб на добу — від відсутності послуг і нових технологій у старій системі.
— Зміна уряду означає, що проект "нові обличчя" згортається. Замість реформаторів на самокатах приходять "крепкие хозяйственники" часів Кучми та Януковича, — каже науковець, ветеран АТО Євген Дикий, 46 років. — Медреформа Уляни Супрун — єдина дійсно успішна за всі роки після Майдану. Її зупинку можна вважати знаком, що обнулять усі позитивні зміни.
2 
1
Коментарі