Кабінет міністрів і Фонд держмайна погодили проведення нового конкурсу з продажу Одеського припортового заводу. Він відбудеться на початку листопада цьогоріч. Стартову ціну на аукціоні знизять у 3,5 разу — до $150 млн. За вагомий внесок у падіння вартості треба сказати окреме "дякую" губернаторові Одещини Міхеілу Саакашвілі та його соратникам у Національному антикорупційному бюро й Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
Спробуємо розібратися, що вигідніше для держави — продати ОПЗ чи залишити у держвласності?
"За" приватизацію
Від продажу державних акцій заводу отримає гроші український бюджет. Але якщо спочатку планували продати підприємство за $500 млн, то він недоотримає такі потрібні Україні $350 млн.
У руках приватного власника завод матиме значно більше можливостей для розвитку. Адже держава — не найкращий управлінець. Понад те, приватний власник усуне дестабілізацію роботи ОПЗ, спричинену боротьбою провладних груп за контроль над ним. Хіба що Саакашвілі як глава області, де розташоване підприємство, знайде "важелі впливу" на нового власника. Враховуючи спрямовану роботу губернатора і його товаришів із НАБУ і САП на зниження вартості заводу, очевидно, що він має "партнера". І якщо тому вдасться виграти аукціон і перебити ціну інших охочих, міркувати про "сумлінність" нового власника буде складно.
Основна сировина виробництва продукції ОПЗ — природний газ. Через скандали навколо Одеського припортового газ для заводу постачає національна акціонерна компанія "Нафтогаз". Його ціна зависока для ОПЗ і збиткова для виробництва.
Ситуація на світовому ринку міндобрив зараз найгірша за останнє десятиріччя. Маємо низькі ціни на продукцію у світі і високі — на сировину в Україні. Сьогодні собівартість продукції перевищує ціну реалізації. І при поставках газу за ціною "Нафтогазу" підприємство залишатиметься збитковим.
Усі ці ризики зараз несе держава. У разі продажу заводу їх візьме на себе приватний власник. Він зможе збалансувати виробничий процес і забезпечити підприємство газом за прийнятною ціною. У підсумку, вберегти ОПЗ від збитків і банкрутства. Адже прибуткове підприємство — це особистий інтерес власника. На жаль, об'єктивно — у власника-держави таких можливостей немає. У Фонді держмайна заявляють: якщо не продати ОПЗ уже цієї осені, він збанкрутує і зупиниться.
Завод має близько $285 млн заборгованості. $250 млн із них — за постачання газу перед "ДФ Груп" Дмитра Фірташа. Попри сумнівність походження боргу, він є, і його потрібно повернути. За нинішніх обставин зробити це ОПЗ не в змозі. При цьому пеня й штрафи зростають.
До того ж є спір з Укртрансгазом на 430 млн грн. У разі приватизації проблема боргів перейде до нового власника і не лежатиме на плечах держави.
"Проти" приватизації
Одеський припортовий — це стратегічне підприємство державного сектора економіки, лідер хімічної промисловості країни. За кращих економічних умов в Україні і світі, на ринку мінеральних добрив, маючи змогу купувати газ за вигідними цінами і при відсутності штучних скандалів за участю силових структур, завод міг би бути прибутковим і наповнювати держбюджет. Адже торік — уперше за кілька років — нам вдалося вивести ОПЗ на прибуток у 218 млн грн.
На мій погляд, Одеський припортовий завод потрібно продавати, але з іншими інвестиційними зобов'язаннями. І набагато дорожче. Мої оцінки — приблизно за $1 млрд. Помітна різниця чи не так — $150 млн і $1 млрд?
Микола ЩУРІКОВ, перший заступник директора Одеського припортового заводу сайт ЛІГА.net
3 
35413
Коментарі