У латиноамериканській країні Гондурас католицька церква помирила дві найжорстокіші у світі банди — М18 та Мара Сальватруча. Перемир'я підписали в місті Сан-Педро-Сула, яке вважають одним із найнебезпечніших на планеті. Річний показник убивств там сягає 169 на 100 тис. населення.
— Просимо пробачення у суспільства, хочемо миру з Богом і владою. Обіцяємо припинити насильство, — заявили лідери угруповань.
Перемовини тривали вісім місяців. Приклад подав сусідній Сальвадор, де "представництва" цих банд помирилися торік. Відтоді за 14 місяців там удвічі поменшало вбивств.
— Хочу, аби мій син став лікарем чи тележурналістом, а не гангстером, — каже один із вожаків — Марко.
Угоду схвалив президент Гондурасу Порфіро Лобо.
Обидві банди виникли в американському штаті Каліфорнія серед латиноамериканських переселенців. Швидко стали впливовими в Центральній Америці, Штатах, Канаді та навіть Іспанії. Їхні члени вкривають усе тіло татуюваннями. Промишляють здебільшого наркоторгівлею. Злочини коять з особливою жорстокістю. Девіз Мара Сальватруча — "Вбивай, ґвалтуй, контролюй!". Часом згодовують собакам голови чи геніталії своїх жертв.
Ти готовий ховати своїх дітей? Готовий побачити понівечений труп доньки?
Хосе Нетас, 64 роки, єпископ. 24 роки має парафію в столиці Гондурасу Тегусігальпа. З 2003-го відправляє служби у в'язницях:
— Учора висповідав засудженого до смертної кари. На його совісті щонайменше 18 життів. Просить Господа пробачити, але вони так роблять після кожного вбивства. Ці хлопці дуже набожні. Коли не знаєш, чи доживеш до завтра, має бути опора в житті. Найкращою є Господь. У Тегусігальпі до мене ходять шестеро людей із двох банд. Вони ворогують між собою, але у храмі сидять спокійно. Якщо треба допомогти, приходять. Щедро жертвують на потреби храму і бідних парафіян.
Ідея помирити угруповання виникла майже п'ять років тому. Мій колега, отець Антоніо, загорівся цим, коли поховав 14-річного обезголовленого хлопчика. Малий за тиждень до того прийшов до нього і спитав, як йому вийти з банди, бо відчуває, що нищить свою душу. Перші переговори провалилися, бо хтось у когось поцупив 20 кілограмів кокаїну. У розбірках після цього загинули понад 30 людей. Ми переконували вожаків банд, говорили з рядовими хлопцями. Перші успіхи мали тоді, коли підросли діти лідера М18. Мій колега питав його: "Ти готовий ховати своїх дітей, як хоронять хлопчаків із твоєї банди? Готовий побачити понівечений труп доньки?". Тоді почали шукати способів домовитися. Банди оголосили мораторій на вбивство і пообіцяли не лізти на чужі території. Поки що їм це вдається. Коли ми пропонували змінити бізнес на легальніший, лідер Мара Сальватруча відповів: "Тут завжди торгували і торгуватимуть наркотиками. Це треба прийняти". І ми приймаємо, хоч не полишаємо надій щось змінити.
Раніше хлопці після в'язниці одразу поверталися у банду. Я намагався їх відмовляти, але у них там привілейоване становище. За кілька років гинули. Зараз багато хто просить мене допомогти з роботою. Не хочуть вертатися до старого. Когось прилаштовуємо у парафії. З наступного року запустимо спеціальний проект спільно з владою. Матимемо три ферми-поселення, де колишні злочинці зможуть працювати і жити з родинами.
3 
1
Коментарі