Країни Західної Європи не поспішають допомагати Україні й не дуже хочуть нас бачити в ЄС. Про українських партизанів, які підривають об'єкти та вбивають колабораціоністів на окупованих територіях і, можливо, у самій Росії. І візит польського президента Анджея Дуди до Києва, анонс нового стратегічного договору між Україною і Польщею. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.
"Дуда пропонує новий договір між Польщею і Україною. Зеленський анонсував пільги для поляків", Gazeta Wyborcza, Польща
Президент Польщі Анджей Дуда заявив у неділю під час візиту до Києва, що новий договір про добросусідські відносини між Польщею і Україною стане виходом на вищий рівень у відносинах між двома країнами. Про необхідність такого договору він говорив у зверненні до Верховної Ради.
Сьогодні саме час для нового польсько-українського договору про добросусідство – президент Анджей Дуда
"Польща була першою країною, яка визнала незалежність України у 1991 році. У 1992 році наші перші президенти підписали договір про співпрацю та добросусідство. Сьогодні можемо з упевненістю сказати, що історичний момент наново формує наші стосунки. Сьогодні саме час для нового польсько-українського договору про добросусідство, який увімкне все, що разом збудували у наших відносинах. Наприклад, протягом останніх місяців. Війна показала, наскільки недостатня мережа автомобільних, залізничних та інфраструктурних зв'язків, які поєднують наші країни. Пора надолужити затримки. Польсько-український кордон має об'єднувати, а не розділяти", - сказав Дуда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україну чекає війна на виснаження" – що пише про нас світова преса
Як приклад президент навів швидкісну залізницю, що сполучає Київ із Варшавою. "Ми побудуємо її разом", - заявив він.
Володимир Зеленський підтримав ініціативу створення нового договору про добросусідство. Він підкреслив, що Польща є пріоритетною країною для України, а нинішні відносини між країнами він назвав "найкращими за багато віків".
Більше того, Зеленський анонсував власний законопроект, симетричний до польського циклу законів про допомогу громадянам України. Він подякував Польщі за закони, завдяки яким, за його словами, українці отримали майже такі самі права, як громадяни Польщі. Як він пояснив, йдеться про легальне перебування українців у Польщі, допомогу у працевлаштуванні, медичному обслуговуванні чи соціальне страхування.
"Це великий крок і жест великої душі, на який здатний лише великий друг України. Цей крок не залишиться одностороннім. Найближчим часом представлю схожий, дзеркальний проект щодо поляків в Україні у Верховній Раді", - запевнив Зеленський.
Зеленський заявив, що повноваження, надані у майбутньому законі, матимуть символічне значення і висловив сподівання, що польським громадянам такі привілеї ніколи не знадобляться в умовах воєнного часу. Він додав, що хотів би, щоб парламент ухвалив закон якомога швидше.
Зеленський повідомив про запровадження почесного звання міста-рятувальника для інших країн, які допомагають Україні. Перше буде присвоєно польському Ряшеву
Зеленський також повідомив про запровадження почесного звання міста-рятувальника для інших країн, які допомагають Україні. Він повідомив, що перше буде присвоєно польському Ряшеву.
Договір 1992 року, що складається з 21 статті, підписали президенти Лех Валенса та Леноїд Кравчук. Польща та Україна зобов'язалися, зокрема, до "співпраці в ім'я безпеки та стабільності в Європі", щорічних зустрічей міністрів закордонних справ, "покращення взаємозв'язку і транзитних транспортних сполучень", "кроки задля модернізації і розвитку телекомунікаційних з'єднань" та "прагнення до забезпечення сталої екологічної безпеки і значного скорочення існуючих забруднень навколишнього середовища".
"Українські партизани дають відсіч російським окупантам", Die Welt, Німеччина
Призначений Москвою мер окупованого українського міста Енергодар та його охорона були поранені внаслідок вибуху. Вони перебувають у лікарні з "різними травмами". Більше ніхто не постраждав.
"Самопроголошений голова народної адміністрації Енергодара Андрій Шевчик отримав поранення внаслідок вибуху у під'їзді багатоквартирного будинку, де мешкає його мати", - повідомила українська військова адміністрація Запорізької області у своєму Telegram-каналі в неділю. Це була цілеспрямована партизанська атака на колабораціоніста.
Енергодар знаходиться неподалік Запоріжжя і є місцем розташування найбільшої в Європі АЕС. Російські війська окупували його наприкінці лютого. На протилежному березі Дніпра, за кілька кілометрів на північ, Запоріжжя, як і раніше, належить Україні.
Російське інформагентство "РИА "Новости" повідомило, що Шевчик у реанімації. Вибух здійснили за допомогою "саморобного вибухового пристрою". Зараз російські окупаційні сили розшукують двох чоловіків на червоній Audi. Вони також посилили контрольно-пропускні пункти у місті.
"Повідомляють про випадки дій українських партизанів проти колабораціоністських офіційних осіб та російських артилерійських систем в Енергодарі та Мелітополі, вказують на продовжений та організований український опір на окупованих територіях", - коментує Інститут вивчення війни, який слідкує за військовою в Україні.
У Мелітополі кілька днів тому партизани підірвали бронепоїзд окупантів.
Є неодноразові повідомлення про напади і загадкові вибухи в самій Росії
Є також неодноразові повідомлення про напади та загадкові вибухи в РФ. 21 травня пожежа сталася у Центральному аерогідродинамічному інституті у підмосковному Жуковському. Тижнем раніше скоїли напади на три військкомати російської армії. Неодноразово повідомлялося про пожежі та вибухи в урядових будівлях у різних містах РФ.
Тим часом, Білорусь стягує війська до кордону з Україною. "Білоруські збройні сили ведуть посилену розвідку та виставили у прикордонній зоні додаткові підрозділи", - йдеться у повідомленні Генштабу України. Зберігається небезпека ракетно-повітряних ударів по Україні з білоруської території.
За даними українського Генштабу, змін у бойових діях на сході України небагато. Росіяни намагаються відстояти позиції на півночі Харківської області, а на південь готують новий наступ на Слов'янськ. При спробі взяти село Довгеньке, на захід від стратегічно важливої траси між Ізюмом і Слов'янськом, російський напад відбили. Нічні атаки на Сіверськодонецьк та Бахмут також провалилися. У районі Авдіївки, Курахового, Новопавлівки та у напрямку Запоріжжя бої стихли. Загалом, українці відбили 11 атак. Через великі втрати Росії зараз доводиться розконсервувати списані танки Т-62 для оснащення резервних частин.
За словами українського народного депутата Дмитра Лубинця, російська окупація на сході України намагається "стерти з лиця землі цілі міста". Насамперед атакам піддається цивільна інфраструктура - електропостачання та водогін, а також школи та лікарні. Україна звертається до міжнародної спільноти з закликом визнати ситуацію геноцидом українського народу.
За словами Лубинця, Україна докладає всіх зусиль для організації евакуації мирних жителів із прифронтових територій. Росіяни депортують людей до Росії. Серед викрадених багато дітей.
Президент Зеленський оцінив щоденні втрати своїх військ на фронті 50-100 людей. Недавно він оприлюднив власні втрати на середину квітня. Тоді говорив про приблизно 3000 українських солдатів, які загинули після 24 лютого. Проте, точні цифри в Офісі президента відмовилися назвати. Радник глави Офісу президента Олексій Арестович пояснив, що це воєнна таємниця.
"Чому Європа відмовляється від підтримки України", The Wall Street Journal, США
Думки доцента кафедри політології та економіки Віденського приватного університету Вебстера Ральфа Герта Шолльхаммера
Міністр закордонних справ Наполеона Шарль Моріс де Талейран-Перігор сказав, що "дипломат, який говорить "так", має на увазі "може бути", а той, що каже "може бути", має на увазі "ні". Дипломат, який каже "ні" - не дипломат.
Талейран помер 1838 року, але час не зменшив правдивості його слів. Від дебатів про енергетичне ембарго проти Росії чи перспективи членства України в ЄС європейські дипломати мають справу з мистецтвом дипломатичного "може бути". Високі представники ЄС регулярно відвідують Київ та обіцяють президенту Зеленському величезну військову, економічну та дипломатичну допомогу. Ці обіцянки буде важко здійснити, коли вони зіткнуться з холодними реаліями європейської політики та національними інтересами членів ЄС.
Оскільки переговори про ембарго в ЄС на російську нафту застопорилися, неясно, коли очікується припинення купівлі нафти з Росії. Навіть якщо план буде складено, нинішня пропозиція ЄС повна винятків, що дозволяють Чехії, Угорщині та Словаччині продовжувати імпортувати її до 2024 року, що створить численні можливості для обходу ембарго. Щось подібне відбувається і з газом. Єврокомісія випустила нові інструкції щодо санкцій, які фактично дозволяють європейським країнам платити за російський газ у рублях, як того вимагає Путін. До кінця 2022 ще далеко. На той час ідея ембарго може застаріти.
В останні місяці стало очевидно, багато європейських держав більше піклуються про припинення війни, ніж про те, хто переможе
В останні місяці стало очевидно, що багато європейських держав більше піклуються про припинення війни, ніж про те, хто переможе. Зокрема, Німеччина зацікавлена у збереженні можливості повернутись до довоєнного статус-кво в Україні. Берлін не самотній. Після успішного переобрання президент Франції Еммануель Макрон підстрахувався, заявивши, що майбутній мир у Східній Європі не повинен містити непотрібного приниження Росії і може передбачати територіальні поступки Москві.
З початку війни підтримка України на континенті була слабкою, порівняно з реакцією США та Великої Британії. За даними Кільського інституту світової економіки, лише за перший місяць США виділили $4,4 млрд на обладнання та іншу допомогу Україні. Це вдвічі більше, ніж ЄС та його країни-члени. Якщо Україна виживе у цій війні, то насамперед завдяки підтримці Вашингтону та Лондона, а також східноєвропейських держав, особливо Польщі. Проте навіть такі країни як Польща хотіли б, щоб США надали гарантії поповнення їх запасів зброї, перш ніж будуть готові надіслати складну зброю в Україну.
Німеччина все частіше готова надати більше і краще обладнання, але кожна обіцянка негайно стикається з бюрократичними чи логістичними перешкодами, на вирішення яких йдуть тижні чи місяці. Останній приклад – постачання танка "Гепард", до якого не вистачало необхідних боєприпасів.
Враховуючи це, було б надто оптимістично очікувати на швидке членство України в ЄС. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та голова МЗС Німеччини Анналена Бербок дали зрозуміти, що підтримають такий крок, але обидва знають, що принаймні одна з 27 країн ЄС накладе вето на членство. Неясно, чи це буде Угорщина, Австрія, Франція або навіть сама Німеччина, але Макрон дає найчіткіше уявлення про те, чого очікувати. Нещодавно він запропонував створити "європейську політичну спільноту" - чистилище для держав, які хотіли б набути членства, але ніколи не отримають. Воно має існувати на додаток до ЄС.
Незважаючи на наднаціональні амбіції ЄС і його найзапекліших прихильників, національні інтереси надалі домінують у політичних розрахунках його членів. Для Парижа та Берліна українська криза – не лише питання безпеки. Вона також може визначити майбутній розподіл влади в ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо сказати прямо, що Росія - фашистська країна" - історик Тімоті Снайдер
Найпрестижніші пости в ЄС займають західноєвропейські політики, що відображає дисбаланс сил між Східною та Західною Європою, від пані фон дер Ляєн з Німеччини, і президента Європейського Центробанку Крістін Лагард з Франції, до високого представника із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля з Іспанії, голови Європейської Ради Шарля Мішеля з Бельгії. Уряди східноєвропейських країн ясно дали зрозуміти, що цей статус-кво стає для них дедалі більш неприйнятним, а війна в Україні вселила в них додаткову впевненість у необхідності змінити його.
ЄС збудований навколо Німеччини і Франції. Обидві оберігають становище тих, хто приймає рішення. Політики обох усвідомлюють, що ЄС з Україною може призвести до осі Варшава-Київ, чого не хочуть Париж і Берлін
ЄС збудований навколо Німеччини і Франції. Обидві держави ревно оберігають своє становище тих, хто приймає остаточні рішення у Європі. Політики обох країн усвідомлюють, що ЄС з Україною може призвести до створення конкуруючої осі Варшава-Київ, чого не хочуть ні Франція, ні Німеччина. Україна політично і культурно ближча до Польщі, ніж до Німеччини, а це означає, що вплив Німеччини в ЄС може бути значно зменшено зі зростаючим впливом Східної Європи.
Ці думки можуть здатися цинічними у світлі героїчної боротьби України та її народу, але було б помилкою вважати, що силова політика замінена загальновизнаними ідеалами. Як зауважив Талейран, обіцянки - частина дипломатії, але, в результаті, дії важливіші за слова.
У минулому огляді преси Gazeta.ua писала про останніх захисників Маріуполя, які здалися, і долю міста, зруйнованого росіянами. Про лідерів Угорщини та Туреччини, які грають ролі корисних союзників Путіна. А також про небажання Західної Європи посилювати сили НАТО у Східній Європі.
4 
35413
Коментарі