вівторок, 09 січня 2024 21:00

Угода України зі США поза НАТО - найкраща гарантія, що Кремль більше не нападе

У Вашингтоні бояться розпаду Росії та громадянської війни в ній, – каже американський політолог Джейсон Смарт

Перспективи, що обидві палати Конгресу США ухвалять рішення про допомогу Україні до кінця року, зменшилися. Якщо Сенат і вирішить це питання, то Палата представників розгляне його вже в січні. Чому попри підтримку України двома партіями тема кордону США та Мексики стала такою серйозною перепоною?

– Тема міграції та кордону з Мексикою розглядається як елемент національної безпеки США. Її важливість визнає більшість республіканців і більшість демократів. Оскільки допомогу Україні вважають важливою для нацбезпеки Сполучених Штатів, то республіканці хочуть розширити цю тему безпосередньо і на США та використати собі на користь.

На кордоні з Мексикою справді великі проблеми. У США перебуває від 12 до 17 мільйонів нелегальних мігрантів. Точної кількості ніхто не знає. Значна їх кількість потрапила у Штати за останні три-чотири роки президентства Джо Байдена.

По-друге, не варто думати, що лише мексиканці намагаються перетнути кордон. Там часто перехоплюють людей із Куби, Росії, Північної Кореї, Китаю, трапляються й арабські терористи. Це викликає страх американців, тому ця тема така дражлива. У США відбувається понад 26 тисяч убивств за рік, люди бояться, що цьому сприяє нелегальна міграція. Тому республіканці кажуть: давайте вирішимо й питання міжнародної ваги, як-от допомога Україні, й питання безпеки США.

  Джейсон СМАРТ, 38 років, політолог. Народився 25 січня 1985-го в місті Коннектикут, Сполучені Штати Америки. Навчався у школі у штаті Вірджинія, в передмісті Вашингтона – місті Маклейн. Має диплом Університету Джорджа Мейсона з подвійною спеціалізацією – бакалавр із державної та міжнародної політики та русистики. Здобув ступінь магістра політології в Політехнічному інституті й університеті штату Вірджинія та отримав сертифікат випускника спеціалізації ”Дослідження державної безпеки”. 2019-го захистив ступінь доктора філософії з міжнародних відносин у Молдавському державному університеті з дисертацією на тему ”Очорнення як інструмент у міжнародній політиці”. Працював у штабі виборчої президентської кампанії республіканця Джона Маккейна. Консультує з економічних і політичних питань, продовжує дослідження та аналітичну роботу, зокрема на замовлення. На виборах у США 2016-го працював  над кампанією кандидата у президенти сенатора Теда Круза, де спеціалізувався на аналізі даних і мікротаргетингу виборців. Консультував колишню прем’єрку, а нині президента Молдови Маю Санду. Із січня 2022 року – спеціальний кореспондент Kyiv Post. Персона нон ґрата в Росії, Білорусі й Узбекистані. Неодружений. Вільно розмовляє російською та іспанською. Живе на дві країни – США й Україну
Джейсон СМАРТ, 38 років, політолог. Народився 25 січня 1985-го в місті Коннектикут, Сполучені Штати Америки. Навчався у школі у штаті Вірджинія, в передмісті Вашингтона – місті Маклейн. Має диплом Університету Джорджа Мейсона з подвійною спеціалізацією – бакалавр із державної та міжнародної політики та русистики. Здобув ступінь магістра політології в Політехнічному інституті й університеті штату Вірджинія та отримав сертифікат випускника спеціалізації ”Дослідження державної безпеки”. 2019-го захистив ступінь доктора філософії з міжнародних відносин у Молдавському державному університеті з дисертацією на тему ”Очорнення як інструмент у міжнародній політиці”. Працював у штабі виборчої президентської кампанії республіканця Джона Маккейна. Консультує з економічних і політичних питань, продовжує дослідження та аналітичну роботу, зокрема на замовлення. На виборах у США 2016-го працював над кампанією кандидата у президенти сенатора Теда Круза, де спеціалізувався на аналізі даних і мікротаргетингу виборців. Консультував колишню прем’єрку, а нині президента Молдови Маю Санду. Із січня 2022 року – спеціальний кореспондент Kyiv Post. Персона нон ґрата в Росії, Білорусі й Узбекистані. Неодружений. Вільно розмовляє російською та іспанською. Живе на дві країни – США й Україну

Якщо республіканці проштовхнуть свої вимоги щодо кордону, це зіграє на виборах президента 2024 на їхню користь?

– Звісно. Білий дім, теперішня адміністрація хотіли б уникнути розв'язання цього питання, але республіканці свідомо намагаються вивести адміністрацію Джо Бай­дена на вирішення проблеми по суті. Якщо це вдасться, то під час виборів буде їм плюс, зокрема й під час президентських виборів.

Чому демократи не йдуть на це так легко?

– Одна з причин полягає в тому, що в Демократичній партії є люди, які взагалі не згодні з тим, що є кордони. Вони вважають, що не так і погано, що у США незаконно потрапляють різні люди. Демократи бояться, що в них є ультраліберальна частина виборців, які виступають проти посилення контролю на кордонах. Тому рішення, яке буде вигідне республіканцям, може призвести до розбіжностей у Демократичній партії. А це негативно впливатиме на праймериз і шанси кандидата від демократів на наступних виборах.

Тобто ця тема посилює шанси Дональда Трампа у протистоянні з Джо Байденом на президентських виборах 2024-го?

– Так, шанси Трампа збільшуються. 2018 року Конгрес провалив голосування за міграційну реформу Трампа, яка передбачала виділення 25 мільярдів доларів для будівництва стіни на кордоні з Мексикою та суттєве обмеження можливості отримання громадянства США. Тобто зміни, які хочуть нині втілити республіканці. Він може сказати, що нарешті зробили крок, який він пропонував іще кілька років тому.

Уже зрозуміло, що він виграє праймериз серед респуб­ліканців. Середній показник усіх останніх опитувань, включно з The Economist, Foxnews, Harvard, Rasmussem, Wall Street Journal та іншими, становить у Трампа 47,2 відсотка голосів, а в Байдена – 43,7.

Утім, до президентських виборів іще 10 місяців. За цей час може багато що змінитися, але виграш Трампа цілком можливий.

Тому Конгрес заборонив будь-якому президенту країни виводити США з НАТО в одноосібному порядку, без згоди Сенату чи Палати представників. Це дія наперед, щоб Трамп не вивів США з НАТО?

– Здається, так і є. Однак Трамп може виголошувати різнонаправлені заяви з цього приводу. Спочатку він говорив, що не зовсім упевнений, чи служить НАТО інтересам Америки і чи це нам потрібно. Згодом заявляв, що вже розуміє сенс Альянсу для США. Ще пізніше – що час змусити наших європейських партнерів платити більше, бо США в НАТО на безпеку й оборону платить найбільше і це несправедливо. Цікаво, що європейські партнери завдяки тиску Трампа почали збільшувати свої витрати на армії.

Потрібно зробити так, щоб Росія програла

Як тема війни в Україні впливає на позиції Джо Байдена?

– Для Джо Байдена тема України вкрай важлива. Бо те, як американські війська вийшли з Афганістану, як це катастрофічно відбулося (швидке повернення до влади талібів, які без боїв забрали контроль над основними містами країни, тоді як виведення американських військ супроводжувалося хаосом. – Країна), спричинило критику зовнішньої політики Джо Байдена у США та світі. Йому треба показати хороші результати досягнень і за межами США. Тому Україна йому важлива. На її прикладі він може продемонструвати, що тут він успішно захищає інтереси Сполучених Штатів.

Однак тут є й небезпека. Бо є республіканці, які хочуть показати, що в Байдена в Україні провал. Вони розуміють: якщо Київ може відбитися від Москви, захиститися від неї, це буде позитив для Байдена.

Схоже, імідж Володимира Зеленського як важливого бренду у США працює все гірше?

– Так. Я звернув увагу на коментаторів американських газет. Як вони висвітлюють плюси й мінуси від останнього візиту Володимира Зеленського до Вашингтона. Плюсом є те, що він дякує за зброю, говорить про те, що це добре й для Америки. Що приїхали не просто просити грошей та допомоги, а й тому що ми – партнери. Це важливо. Добре, що він зустрічався з людьми, які працюють у сфері оборони та виробництва зброї. Ці бізнеси мають вплив у США. Після візиту Зеленського вони лобіюватимуть надання Україні зброї, бо хочуть контракти на її виробництво. Тому важливо, щоб американці, які працюють у сфері військово-промислового комплексу, розуміли, що це їм вигідно.

З негативу – багатьох дратує зовнішній вигляд українського президента. Він усе ж має одягатися не як військовий, а як політик. Ходити в костюмі. Коли він у Києві в одязі мілітарі-стилю зустрічається з іноземними політиками, то це ще зрозуміло, бо європейцям вигідно сфотографуватися із Зеленським, який "щойно вийшов з укриття". Але коли це в Європі чи Америці, то всі бачать, що він кілька разів переодягався. Можна ж і костюм узяти.

Пенні Пріцкер 14 вересня 2023-го призначили спеціальним представником США з питань економічного відновлення України. Що це означає?

– Це хороший крок, щоб зупинити плітки та корупційні історії. Республіканці часто говорять, що ніхто не розуміє, куди в Україні йдуть гроші американських платників податків. А доки Пріцкер у Києві виконує свою роботу, є можливість для американських журналістів пояснити співвітчизникам, що все під контролем. Мовляв, це не той випадок, коли хтось в Україну літаками кеш відправляє. Усе працює за законом.

Дональд Трамп заявляв, що хоче змусити президентів України та Росії укласти мирну угоду, що закінчить війну ще до своєї інавгурації. Як це розуміти?

– Послання Трампа таке: я зроблю все краще за Бай­дена, буду ефективніший. Реально ж він не має ніякої стратегії та плану дій щодо України. Та хоче всіх переконати, що зможе краще за Байдена розібратися з усіма проблемами.

Час, коли Україна була пріоритетом, минув

Чи може так бути, що Вашингтону стане вигідне заморожування війни в Україні за корейським варіантом?

– Це жахливий для України варіант. І він можливий. Росія й далі воюватиме. Може, не одразу, але за рік-два захоче зробити новий стрибок і закінчити війну вже з новими кордонами. Тому вихід один – потрібно зробити так, щоб Росія програла війну.

Є думка, що США намагаються так тримати інтенсивність війни, щоб і Україна не програла, але й Росія особливо не постраждала, а США не нарвалися на конфлікт із Москвою.

– На жаль, так. У Вашингтоні багато людей боїться розпаду Росії, громадянської війни в ній. Це давній страх. Президент Джордж Буш у Києві 1991 року виступав із промовою, в якій фактично висловлювався проти розпаду Радянського Союзу, щоб Україна залишилася з Росією. Коли ж Київ здобув незалежність, то саме Сполучені Штати зіграли свою роль, щоб Будапештський меморандум був саме такий, який був. Ядерну зброю в України вирішили забрати й передати Росії. Для Вашингтона так було безпечніше.

Виходить, що США більше бояться розпаду Росії, ніж, скажімо, конфронтації з Китаєм, бо Тайваню надають військову допомогу і прямо заявляють про готовність воювати за нього з промислово розвиненою КНР?

– Так. Страх перед розпадом Росії більший. Я розумію, що це ідіотизм, але у США розуміють, що Путін – диктатор і погана людина, але в нього є контроль. Тому краще з ним працювати, бо ми більш-менш розуміємо, чого він хоче. А якщо його наступником буде якийсь російський націоналіст, який взагалі розірве відносини? Може, він почне будувати нову Північну Корею? Для США це буде ще небезпечніше.

Бунт Євгена Пригожина цей страх посилив?

– Так. Пригожин для американців – не тільки шок, а ймовірний кінець Росії. Ніхто не розумів, що буде далі. Першим коментарем президента Байдена після бунту було запевнення, що західні союзники не причетні до заколоту.

Хоча міністр оборони Індії тоді ж заявив, що Росія вже не вважається серйозним партнером, бо в ній немає стабільності.

А Китай, він і далі буде нейтральний?

– У Китаї цікава і складна ситуація, передовсім в економіці. Американці не сподіваються на розпад КНР, але вважають, що там буде якийсь економічний колапс. І підстави для таких думок є. Наприклад, безробіття серед молоді від 16 до 24 років у КНР становить вже понад 20 відсотків. Це сигнал.

Якщо Конгрес у січні проголосує за пакет допомоги Україні, все одно залишається відчуття, що далі буде тільки гірше?

– Так. Бо час, коли Україна була пріоритетом, минув. Думаю, все ж вдасться отримати 61 мільярд доларів допомоги, але далі буде важко.

Україні потрібен активніший лобізм у США. Це не так приємні зустрічі з конгресменами, як реклама скрізь. Наприклад, у дистриктах, де люди виробляють "Хаймерси". Там треба рекламувати Україну, бо ці замовлення допомагають місцевим жителям мати роботу – і це сприяє локальній економіці.

Києву потрібен активніший лобізм

Потрібно працювати саме з пересічними людьми, пояснювати їхні вигоди. Американці мають відчувати, що ця війна їм економічно вигідна. І водночас наголошувати, що Україна – демократична країна, як і США. Що цінності важливі й ми разом виступаємо проти тиранічного ворога.

Як ви бачите здатність Росії продовжувати війну такої інтенсивності?

– Їм щодня буде важче, але вони готові інвестувати багато грошей у війну 2024-го. Кремль витрачатиме третину свого бюджету на силовиків. Це багато. Росіяни готуються воювати весь наступний рік.

Однак у РФ багато проблем. У них майже щомісяця якась нова економічна проблема: ціни на нафтопродукти, ціни на курятину та яйця, курс рубля. Так триватиме й надалі.

Недавно Палата представників Конгресу США ухвалила законопроєкт про заборону імпорту російського урану. Чи є можливість посилення санкційного тиску і прискіпливішого стеження за стелею цін на нафту з РФ?

– У мене загалом є надії на санкції, особливо щодо нафти. Думаю, Путін теж здивований цінами на нафту, їх змінами протягом останніх двох років (у лютому 2022-го барель марки WTI коштував $103, тоді як у грудні 2023-го ціни просіли до $75 за барель. – Країна).

Крім нафти й газу, важливо знайти й інші критичні точки тиску для Москви. Наприклад, двигуни, які Росія може виробляти, але вони низької якості. Що Росія не може виробляти без імпортних товарів, так це мастильні матеріали для двигунів. Хоча Росія і видобуває нафту, вона не продукує необхідних хімічних сполук для виробництва мастильних матеріалів для двигунів. Можна запровадити санкції на ці хімічні добавки – й тоді двигуни росіян перестануть працювати.

У липні 2024-го у Вашингтоні пройде саміт НАТО. Що Україні від нього очікувати?

– На Вашингтонському саміті не очікую нічого революційного для України. Недобре, коли в Києва є завищені надії на вступ до НАТО. Таке рішення залежить від членів Альянсу, а у США й так постійні проблеми з ними. Якщо доведеться голосувати, то Нідерланди, Угорщина, Словаччина можуть бути проти. Не думаю, що це реальний сценарій у найближчій перспективі. Про це, як мені здається, говорять усі експерти в цій сфері.

Чи варто Україні перейти до двосторонніх угод із США, а після цього – і з іншими країнами Європи, тобто за прикладом Японії та Республіки Корея бути союзником поза НАТО?

– НАТО треба розглядати як довгий план, бо тут багато що залежить від інших країн та їхніх інтересів. Тому слід робити те, що можна, а це і є двосторонні угоди. Це реально. І це те, що українська дипломатія може зробити корисного нині для країни. Такі угоди можуть бути з кількома державами. Союз Україна – США поза НАТО – найкраща запорука, що Росія не нападе в майбутньому.

Зараз ви читаєте новину «Угода України зі США поза НАТО - найкраща гарантія, що Кремль більше не нападе». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі