Країна-агресорка покладала великі надії на саміт Шанхайській організації співробітництва, але за фактом "здала" останній форпост зовнішнього впливу. На що обміняла Росія одну з держав під своєю егідою та чим це важливо для України, - розбиралася Gazeta.ua.
Без кайданок, та в кайданах
В столиці Казахстану, котрий нині головує в Шанхайській організації співробітництва (ШОС), зібралися генсек ООН Антоніу Гуттеріш, очільник Китаю Сі Цзіньпін, президенти Туреччини, Узбекистану, Таджикистану, Азербайджану, Киргизстану, Монголії та прем'єр Пакистану. Індію представляв міністр закордонних справ.
Інтригою було те, чи арештують у Астані Володимира Путіна. Це передбачає ордер Міжнародного кримінального суду. На час публікації матеріалу цього не сталося. МЗС РФ повідомило про розмову Путіна з виконуючим обов'язків президента Ірану Мохаммедом Мохбером. До слова, це перша офіційна участь іранської сторони у роботі саміту.
Подарунки для "тигра"
В Астані до ШОС приєдналася Білорусь. Враховуючи, що ця країна уклала угоду з РФ про союзну державу та на її території базується російський контингент, можна вважати, що Путін зробив широкий барський жест. З іншого боку, у Білорусі, зокрема, в Олександра Лукашенка особисто, є непогані контакти з китайцями. Тому для офіційного Мінська членство у ШОС відкриває перспективу протиставити впливу Росії - Китай.
Сі Цзіньпін напевне зацікавлений у цьому, адже навесні 2024 року він проявив посилений інтерес до зближення з державами європейського континенту. Звісно, Путін розуміє ризики послаблення впливу на Білорусь. Отже, він зробив такий широкий жест в обмін на щось не менш вартісне?
Можливо, й не зовсім так. Іншим "дарунком" господаря Кремля став Казахстан. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв та Сі Цзіньпін у спільній заяві наголосили, що хочуть "будувати суспільство спільної долі". Китай вийшов на перше місце з-поміж торгових партнерів Казахстану (раніше перше місце було за РФ). Протягом найближчого часу, за словами Сі, є мета подвоїти обсяги торгівлі з цією країною. На цьому тлі горизонти співробітництва РФ та Казахстану, окреслені на саміті ШОС, виглядали блякло: енергетика, геологорозвідка.
"Підвішений" Токаєв
Але росіяни демонстрували дивовижний спокій. Тим більш вражаючий, бо, як пишуть західні аналітики, РФ вимушена "здати" всю Середню Азію - Китаю. Формально це матиме вияв як підписання Китаєм низки угод про поглиблене співробітництво з країнами Азії, на яких раніше мала більший вплив країна-агресорка. До цього Росію спонукає бажання продовжити війну в Україні, а для цього потрібні ресурси. Тлом для саміту ШОС в Астані пройшла інформація про розробку КНР власного дрона, що може стати важливим чинником впливу на ситуацію на українських фронтах. Зближення з Казахстаном є показовим, але за проявами сердечної дружби може ховатися банальний шантаж.
Нещодавно Казахстан зазнав масштабної кібератаки. Зловмисники заволоділи даними 13 мільйонів громадян. Згодом було встановлено, що до цього причетні китайські хакери. Мало схоже на дружні дії щодо Токаєва. З іншого боку, в Україні помер опозиціонер Айдос Садиков - якраз у день початку саміту та переговорів Сі з Токаєвим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбивчі факти. Чим журналіст Айдос Садиков міг допекти президенту Токаєву
Найпалкіше на захист президента Казахстану стала російська сторона: у пабліках країни-агресорки розганяється версія про те, що причетність Токаєва до вбивства є штучно інспірованою, щоби нашкодити йому.
Таким чином, якщо Китай і посилює вплив на Казахстан, то залишає простір для підживлення й Росії, котра, за свідченнями загиблого журналіста Садикова, "застовпила" свої інтереси в казахській енергетиці.
Примара розколу
Посилення ваги Китаю в Азіатському регіоні пильнує Індія, котра вважається геополітичною противагою КНР. Тому міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар зустрівся з головою зовнішньополітичного відомства Казахстану Мутаром Нуртлеу. Нуртлеу є ще й заступником прем'єра Казахстану. Говорили про стратегічне партнерство, зокрема, в енергетиці, туризмі, транспорті та інших сферах. Це особливо виразно на тлі зустрічі Нуртлеу з міністром закордонних справ Білорусі Максимом Риженковим. Про що говорили - невідомо, бо жодних заяв за підсумками зустрічі так і не пролунало. Та відомо, що до цієї зустрічі Риженков на полях саміту ШОС мав бесіду з очільником російської дипломатії Сергієм Лавровим. Казахстан, м'яко кажучи, не дуже щасливий від критики, котра останнім часом лунає від російських політиків та від неприкритого пошуку країною-агресоркою обхідних логістичних маршрутів. Перший день роботи саміту показав, що ця напруга не послабла навіть у діалозі з Білоруссю.
Говоримо "мир", думаємо - "війна"
Про те, що Путіна найперше цікавили питання війни (і миру), свідчить зустріч з президентом Туреччини. Вони обговорили ситуацію в Україні та в Сирії, повідомив Дмитро Пєсков.
Президент Туреччини заявив наступне:
• "справедливий мир" для України, який влаштує обидві сторони, можливий,
• Туреччина готова "закласти основу для компромісу".
Деталі ще однієї версії "справедливого миру" наразі не розголошуються. Але можна зробити висновок, що він базується на китайському плані та включає в себе (частково або повністю) вимоги Росії. Симптоматично, що відразу після розмови з Ердоганом Путін розпочав зустріч із Сі.
Корейський відгомін та китайське попередження
З китайським лідером нинішній господар Кремля не міг сподіватися на приємне спілкування, якщо його візит до Північної Кореї не був схвалений або ініційований Китаєм. Це будуть зовсім різні розмови, переконаний український політолог Олег Лісний. Тим паче, що лідери інших країн-членів ШОС теж були вражені цією поїздкою.
На думку експерта, "від спілкування Путіна й Сі навряд чи буде щось позитивне для України".
Майже рік тому на саміті ШОС лідери Туреччини та Індії закликали Путіна припинити війну в Україні. Нині він спробує взяти реванш, зокрема, у вигляді спільного формулювання ШОС по Україні. Наступного тижня індійський прем'єр Нарендра Моді приїздить до РФ, де, на думку Олега Лісного, буде намагатися стримати вплив Китаю. У Пекіні це помітили, оскільки під час розмови з Путіним 3 липня Сі закликав зберегти "унікальну цінність двосторонніх відносин" та дослідити "внутрішню рушійну силу двостороннього співробітництва". На тлі нестабільності у світі "країни мають і надалі дотримуватися початкового устремління "до довготривалої дружби", говориться у повідомленні державної інформагенції Китаю "Сіньхуа".
Важливо знайти світовий конфлікт, де КНР (прямо чи опосередковано) не бере участі, наголосив президент ГО "Ліберально-демократична ліга України" Артур Харитонов. У цьому сенсі він звернув увагу на появу "мирних планів" чи пропозицій, наприклад, від Віктора Орбана. "Ми маємо розуміти, що, так чи інакше, ми всеодно вийдемо на такий трек. …Та дослухатися до різних сторін", - зазначив експерт.
Знову плани ні про що
З іншого боку, якщо Китаю вдасться консолідувати країни навколо свого "мирного плану" для України, Сі може позбавити Путіна ініціативи у російській війні.
Тому Путін по завершенню зустрічі з Сі заявив, що нині відносини РФ та Китаю "переживають найкращий період у своїй історії", а ШОС та взаємодія двох країн є "стабілізуючим чинником на світовій арені". Щодо України стабілізація виглядає, за словами Пєскова, так: безперспективність форматів врегулювання без участі РФ. Утім, Токаєв зустрів в аеропорту Сі, а Путіна – ні.
Та є невиразні сигнали, що Росія шукає альтернативу. Так, наприклад, було використано зустріч спецпредставників низки країн по Афганістану (30 червня - 1 липня) у місті Доха (Катар) для налагодження відносин РФ з Катаром. У свою чергу, Катар задіяний як країна-перемовниця в арабо-ізраїльському конфлікті. На Глобальному саміті миру у Швейцарії представник Катару заявив, що готовий брати участь у пошуку конструктивного механізму, що забезпечить участь усіх сторін для досягнення мирного рішення.
6 
8759
Коментарі