За відмову переходити на українську мову запроваджені штрафи з 16 липня 2022 року.
Таких стягнень було накладено близько десятка. Сплачено вже п'ять штрафів, в інтерв'ю "Главкому" розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
"Десь ще не вийшов термін по сплаті, десь не хочуть сплачувати, і справу вже передали до Державної виконавчої служби", – пояснив він.
Не кожне звернення може відповідати необхідним критеріям, пояснив Кремінь. Тобто хтось може пожалітися, що чиновники не володіють державною мовою, але не вказано прізвище чиновника та якісь інші параметри. Тож такі матеріали в роботу не беруть.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто найважче звикав до нових норм мовного закону ‒ Кремінь розповів
"У період за 2022 рік до нас надійшло 2844 звернення. Зважаючи на те, що велика кількість громадян зараз є внутрішньо переміщеними, зрозуміло, що такі звернення були переважно із Заходу та Центру країни", – каже Тарас Кремінь.
Омбудсмен також пояснив, як розглядають скарги щодо порушення мовного законодавства.
"За фактом звернення мої представники виходять на місце, спілкуються з можливим порушником і складають акт, з яким він може погодитися або ні. Якщо у нас є фото- та відеодокази, це значно полегшує роботу. Потім відповідно до нашої процедури відбувається розгляд справи, куди може прийти конкретний громадянин або його представник в особі адвоката. І за моєї безпосередньої участі ми цю справу розглядаємо", – розповідає Кремінь.
З 16 липня почали діяти нові норми мовного закону - усі сайти та програмне забезпечення на приладах повинні мати українську версію й українськомовний інтерфейс.
Розмір штрафу за порушення норми становить від 3400 до 8500 гривень, якщо порушення вчинено вперше. За повторне накладатимуть штраф від 8500 до 11 900 гривень.
Упродовж 10 днів дії нових вимог закону про функціонування української мови, зокрема в інтернеті, отримали рекордні 502 скарги.
1 
79692
Коментарі