Росія розпочала проти України повномасштабну економічну операцію з примушення до Митного союзу та продажу газотранспортних мереж. Намагається обмежити ввіз українського імпорту до країни. За чутками, відповідне розпорядження Федеральній митниці дав особисто російський президент Володимир Путін, — розповідає політтехнолог 36-річний Юрій Романенко.
— Росія відкрито заявила: почала торгову війну, щоб досягти свої політичні цілі. Про це відверто кажуть радник Путіна Сергій Глазьєв, тамтешні аналітики. Це спроба добитися кохання через зґвалтування.
Про що це свідчить?
— По-перше, про слабкість позицій Росії в Україні. Адже в неї не залишилось інструментів впливу. Лише методи економічного тиску. Бо за понад 20 років незалежності України росіянам так і не вдалося створити тут ефективних організацій, щоб лобіювати свої інтереси. Немає розгорнутої мережі неурядових організацій, серйозних гуманітарних програм абощо. У цьому компоненті Захід повністю її переграв. Як наслідок, імовірність переходу України під західне крило стала виглядати більш ніж реальна. Масштабність подібна до подій 1648 року.
Повстання Богдана Хмельницького?
— І переходу його до союзу з Москвою. Він був вимушений підписати з нею угоду. Від початку повстання Хмельницький не збирався цього робити. Але пішов на союз із царем, бо інших варіантів не було. Він мав зберегти владу — і повністю змінив геополітичну карту Європи. Янукович опинився перед такою самою дилемою, але навпаки — йде від Росії. Щоб зберегти владу, йому потрібні ресурси. Їх можуть дати або РФ, або ЄС. Він боїться Москви більше. Якщо він втратить владу після асоціації з Європою, наслідки цього будуть менш болючі і для нього, і для "сім'ї". Він хоче зберегти контроль над активами. І європейці, з їхнім ставленням до власності, видаються меншим злом. Тоді як росіяни — агресивніші, і правила для них не писані. Тобто, Янукович іде під Асоціацію, щоб дістати кредити й ресурси.
Чому тоді росіяни так учепилися за Україну?
— Втрата України — це шах і мат східноєвропейській політиці Росії. Це — закриття воріт до Європи для росіян, такого собі транзиту. Вони можуть погодитися на балансування України, але на приєднання до іншого блоку — ніяк. Вони розуміють, що з ними потім гратиме саме ЄС, дуже посилений геополітично. Саме тому боротьба за Україну завжди безкомпромісна. І ці торгові війни — лише початок "хрестового походу" Росії, який триватиме щонайменше до листопада.
Цю війну деякі аналітики називають "справою Фірташа" проти Януковича. Погоджуєтесь?
— Звісно, не лише Фірташ, а й інші олігархи беруть у цьому активну участь. Не можуть вони не грати, бо від результатів цих воєн напряму залежить їхнє майбутнє. Зокрема, у цій війні гравцями виступили Фірташ і Ахметов. Ми побачили, як одразу почали "вистрілювати" їхні структури, громадські організації, ЗМІ. Вони звинуватили Росію в цій війні. Олігархи мотивовані захиститися від проблем, пов'язаних зі східним сусідом. Стратегічно, обидва вже ухвалили для себе рішення орієнтуватися на Захід. Зараз Фірташа називають у "Газпромі", де він починав свою кар'єру, зрадником, бо перейшов у стан європейців. Українські олігархи намагаються переконати Януковича йти на Захід. Вони зацікавлені якраз захистити його, щоб захистити і себе. І формують інформаційне поле для того, щоб активніше налаштувати його проти Росії. Україна зараз веде повномасштабну інформаційну війну. І росіяни ведуть. Далі буде цікавіше.
Як розвиватиметься ситуація?
— Дуже непередбачувано. Україна може стикнутися з багатьма провокаціями Росії, бо ставки дуже високі. Осінь буде дуже жорстка. І навіть зима — якщо Україна таки підпише Угоду, її потрібно буде ще ратифіковувати. Росіяни можуть спровокувати і якісь заворушення. Хоча в це мало віриться. Соціальні бунти можливі, але не через зовнішню політику. Коли проросійські сили кричать тут, що мільйони українців за Митний союз, то питання очевидне: де вони? Чому вони не виходять на вулицю, не структуруються політично? Люди насправді досить пасивні, і лише спостерігають за ситуацією. Російські можливості й ресурси в Україні не такі серйозні, як вважають.
4 
35413
Коментарі
354