Більшість київських кав'ярень, барів та ресторанів почали використовувати українську мову, свідчить моніторинг громадських рухів "Не будь байдужим!", "Дріжджі" та "И так поймут!". Проте 39% досі вперто ігнорують україномовного споживача. Для переможця вигадали премію "Гнилий кабак". Цьогоріч його вручили суші-бару "Муракамі" біля метро "Золоті ворота".
— Цей спосіб досить непогано діє на бізнесменів, — каже Микола Малуха, 27 років, лідер інтернет-спільноти "Дріжджі". — Багато закладів виправляють окремі порушення — скажімо, вже є меню українською, хоч офіціанти й звертаються тільки російською. А от 39 відсотків уперто не реагують на наші заклики або відповідають відписками. Одні кажуть, російська — одна з офіційних мов ООН, тому вони й надалі нею обслуговуватимуть. Інші — що не мають права не приймати на роботу людину, яка не знає української. Бо це, мовляв, дискримінація за мовною ознакою. Тобто не обслуговувати україномовного споживача його мовою — не дискримінація, а не взяти на роботу непрофесійні кадри — так. На це ми відповідаємо, що у міжнародні компанії не беруть людей, що не знають англійської. І це зовсім нікого не дискримінує. Треті пояснюють, що російська — мова міжнаціонального спілкування, має давні історичні традиції в Україні і сприяє гармонізації міжетнічних стосунків. Тобто всі її мають розуміти.
Ми складаємо інтернет-карту Києва, де зазначені всі порушники. Ніхто з рестораторів особливо не прагне потрапити до чорного списку й втрачати потенційних клієнтів. Крім того, після появи в чорному списку на порушників масово надходять листи зі скаргами в різні інстанції. Прикладів, коли заклади йдуть на поступки, десятки.
Ми почали працювати три роки тому. Тоді 75 відсотків київських закладів порушували права україномовних людей. За три роки ми бачимо інакшу картину — понад 60 відсотків виправили основні помилки.
У випадку порушення ваших мовних прав вимагайте Книгу скарг і пропозицій. Відмовити не мають права. Додатково можна звернутися через сайт до наших організацій.
Коментарі