"У бізнес працювати не йдуть, зате у податкову — черга"

 

— Бізнес у шоці. Цей Податковий кодекс пишеться з позиції презумпції винуватості підприємця. Пустили страшилку, що податківці мало під ковдру до нас залізуть. Так ми ніколи не виграємо конкуренції з іншими країнами, — розповідає про проект нового Податкового кодексу член Комітету підприємців Львівщини, директор швейної фабрики "Троттола" 42-річний Ярослав Рущишин. Його фірма має обіг $27 млн на рік.

Яка різниця у ставленні до бізнесу старої та нової влади?

— Досягнення старої — прибрали політику з контролюючих органів. Була свобода, але умов так і не створили, інфраструктури нема. Мені соромно, коли заходжу зі своїми інвесторами у Львівський аеропорт.

Новій владі треба віддати належне: відбулося громадське обговорення Кодексу — з бізнесом, з бюджетними установами, у податковій. Ми тішимося хоч, що не будуть приходити в наші помешкання без рішення суду, що в цілому світі і так зрозуміло. Але лишили пункт — за наказу керівника податкової інспектори можуть приходити на підприємство. Знову діє презумпція винуватості. Треба ж врахувати особливості держави. Якщо представнику Контрольно-ревізійного управління у корумпованому суспільстві дати владу щось вирішувати з підприємцем, то не кожен службовець буде порядним.

Які зараз відносини влади і бізнесу?

— Підприємець має фінансові тили — родина в нього нагодована, може говорити правду про чиновника. Тому йде велика пропаганда проти бізнесу.

Працює так, щоб узалежнити підприємця від себе. От я перевіз сюди швейну фабрику з Лондона. Розмитнення мені обійшлося дорожче, ніж я ті машинки купував би тут на чорному ринку. Треба ще дозволи санепідемстанції. Але що має санстанція до машинки, на яку є міжнародний сертифікат?

Ставки оренди у нас вищі, ніж у країнах Європи. Справжніми власниками нерухомості є прокурори, митники, податківці

У бізнес працювати люди не йдуть. Не вірять, що там можна заробити. Зате на митницю — влаштуйте. У податкову на роботу черга, хоч зарплати там невисокі.

Вас влаштовує робота української митниці?

— На регіональній митниці працює громадська рада підприємців. І тут усе вчасно розмитнюють, немає проблем зі складами. А черги на кордоні спричинені малою кількістю переходів. Такі колись були на польсько-німецькому кордоні. Це питання розвитку.

Рада підприємців може впливати на владу?

— Ми хочемо взагалі знеособити спілкування чиновника й підприємця. Контакт буде тільки через інтернет. Не приходитимуть у кабінет один до одного, не буде потискання рук. Жорстко мають виконувати закон про звернення громадян, щоб чиновник на листи в електронному вигляді відповідав. Людина зможе перевіряти через інтернет, на якій стадії її документ. Так ми ліквідуємо майданчики породження корупції.

Які зарплати у вас на підприємстві?

— Швачка отримує 1300–1600 гривень. Це дуже мало. Підняти ми не можемо, бо тоді мені доведеться виконувати замовлення у Китаї, Кореї.

Швейний бізнес скоро відійде. Закрили гральні автомати. На тому місці відкрили секонд-хенди. Якби за цей одяг сплачувати всі збори, він був за ціною нового.

Чому ви працюєте на експорт?

— Я не думав, куди мені йти працювати. Познайомився з англійським технологом. Йому потрібен був партнер в Україні.

Експорт дає значний плюс: я набагато менше залежу від місцевого чиновника. Мені головне 70 кілометрів до кордону доїхати, і видихаю. Мої шофери навіть машини не закривають у ЄС. Там ми безпечні, застраховані.

Скільки платите за оренду свого магазину у центрі міста?

— По 40 доларів за метр квадратний. Це дуже дорого. Ставки оренди у нас вищі, ніж у країнах Європи. Справжніми власниками нерухомості є прокурори, митники, податківці. Просто в них так капітал вкладений. Їм нема потреби із цього бізнесу жити, тому ставок оренди не спускають. Якби вони були справжніми бізнесменами, занижували б ціну.

Що треба втілити у першу чергу для розвитку підприємництва?

— Потрібне консервативне, чітке законодавство, яке не міняється від виборів до виборів. А ще відповідальність чиновника за свої управлінські рішення. І третє: відкритість усіх ринків — землі, нерухомості, постачання електроенергії, води, альтернативних джерел енергії. Усе має бути на інтернет-сайті, аби будь-який інвестор склав собі реальний бізнес-план. Навіть податок на додану вартість має бути відкритий.

×