Путін цілком може почуватися переможцем. Минулий тиждень приніс йому гарні новини. Україна та Євросоюз відчутно прогинаються під брутальним російським тиском.
Погрозами фактично заблокувати український імпорт Кремль зміг відсунути початок застосування економічної частини Угоди про асоціацію на рік із гаком. За цей час він розраховує суттєво змінити текст документа, звівши "асоціативність" угоди до нуля. МЗС Росії вже передало відповідні пропозиції, які підтверджують такі наміри. Цілком імовірно, паралельно Кремль намагатиметься зірвати ратифікацію угоди загалом: для цього достатньо, аби документ не схвалила бодай одна з держав — членів ЄС.
Погрозами повномасштабної війни Путін добився від Порошенка ухвалення закону про особливий статус самоврядування на окупованих територіях Донбасу. При цьому він отримав подвійну перемогу — значно зросла недовіра українського суспільства до чинної влади. Шахрайське таємне голосування в парламенті вивернуло назовні й виставило на загальний огляд усю гнилу сутність нинішнього тимчасового українського політикуму.
Але якщо шантажист досягає успіху, він використовуватиме цей метод знову й знову. Що більше прогинатимуться Україна і Захід, то міцнішатиме тиск Путіна, множитимуться його вимоги й претензії.
Для зриву ратифікації Угоди про асоціацію або коригування її тексту він тиснутиме на слабкі ланки Євросоюзу. На жаль, у ЄС є схильні до прогину держави.
Україні Кремль і далі погрожуватиме війною та накопичуватиме на кордоні війська. Можна очікувати, що Путін активно використовуватиме скандальний закон про особливості самоврядування на окупованих територіях. Порошенко та Яценюк можуть скільки завгодно розповідати про те, що закон може й не виконуватися — але для Москви це вже інструмент або ж новий плацдарм для розвитку наступу.
"Усе це створює основу для запуску змістовного конституційного процесу в Україні, включаючи початок діалогу з метою посприяти національному примиренню та згоди в цій країні", — ідеться в заяві російського МЗС із нагоди ухвалення "особливих" законів. Перекладаючи з дипломатичної мови, Кремль бачить їх як сходинку до зміни Конституції в напрямку федералізації України. Що може призвести до того, що Київ втратить контроль над Півднем і Сходом країни.
Задобрення Путіна шляхом поступок із боку України, відсутністю військової допомоги з боку Заходу чи достатніх санкцій відносно Росії не вирішать проблеми. Сьогодні кремлівський фюрер захотів особливого статусу для окупованих районів Донбасу і відкладання застосування Угоди про асоціацію — завтра вимагатиме визнання окупації Криму, потрібних йому кадрових призначень чи ще чогось. Зрозуміло, зруйнований Донбас його не цікавить.
Президенту Порошенку та всім, хто нині при владі, треба припинити сіяти занепадницькі настрої, навести лад у Збройних силах, почати справді жити по-новому, заручитися підтримкою суспільства, на яке вони дедалі менше зважають. Звісно, поганий мир кращий за добру війну, проте країну можна втратити і мирним шляхом. Можливо, саме на це й розраховує Путін, вимагаючи поступок і досягаючи їх.
3 
1
Коментарі