пʼятниця, 15 липня 2011 00:00

"Рейдерство стало прибутковою справою для корупціонерів"

— Політична воля є нині головним фактором, який може змінити ситуацію в країні зі слабкою державністю і високим рівнем корумпованості. І ця воля має виходити з найвищого рівня — від президента України, — каже Яків Грибов, голова Ради директорів компанії "Nemiroff". — У суспільстві немає несприйняття рейдерства. А це проблема не лише бізнесмена, котрого позбавляють бізнесу. Це проблема суспільна, бо рейдерство провокує втрату робочих місць, а відповідно — погіршення місцевої інфраструктури. Єдине, що воно розвиває — корупцію.

У середу в Києві відбувся круглий стіл "Корпоративне право України: проблеми та шляхи вирішення". Політики, бізнесмени, представники громадських організацій, юристи говорили про формування на загальнонаціональному рівні законодавства, яке унеможливило б усі види корпоративних конфліктів. Особливу увагу учасники круглого столу звернули на небезпеку рейдерських захоплень підприємств і можливі шляхи системного вирішення цієї проблеми.

— Рейдерство стало прибутковою справою для корупціонерів. У тебе 5 відсотків підприємства, а стає 100. Звісно, є з чого поділитися. Це потрібно змінювати. Неможливо побудувати нормальне суспільство, якщо в "тіні" ходять такі гроші. Ставлення в суспільстві до рейдерства має бути таким, як до наркоторговців, — зазначає Яків Грибов. — Якщо взяти приклад "Nemiroff", то в нас є рішення кіпрської компанії — 100-відсоткового власника ДП УГК "Nemiroff". Але ми не можемо реалізувати цього рішення. Не рятує навіть угода акціонерів. Уявіть ситуацію: мене як власника повідомили, що підприємство запрацювало під керівництвом менеджменту, якого власник хоче звільнити. Я радий, що підприємство працює, бо в мене відповідальність перед простими людьми. Але ж це шантаж. Хочуть — працюють, хочуть — не працюють.

Топ-менеджер компанії "Nemiroff" Юрій Сорочинський каже, що частина проблеми рейдерства криється в недосконалому законодавстві:

— Якщо порівняти британський та український закони про компанії, то це дві великі різниці. У них чітко регламентовані обов'язки та права директора. У нас — дві статті і все. Власнику важко звільнити директора. Суди також не допомагають, оскільки недосконале законодавство відкриває широке поле для маніпуляцій. Для нас мало би стати нормою: якщо менеджер бере участь у рейдерстві або зловживає посадою, власник може звільнити його.

У законодавстві має бути прописаний публічний доступ до всіх корпоративних документів. Приклад із компанією "Nemiroff" — це не банальне захоплення підприємства, а тонкий спосіб рейдерства. Адміністративний суд Вінницької області заборонив власнику отримати дублікат статуту. У Росії, наприклад, будь-яка особа, сплативши певну суму державі, має право отримати дублікат статуту. В Україні цього немає. Директор дає статут, якщо хоче. Ніде не прописано його відповідальності за невиконання рішень власників. Немає механізму, яким можна змусити директора виконати рішення власника.

Значна роль у державних реєстраторів. Вони реєструють статут і вносять зміни щодо директорів. У випадку "Nemiroff" у Немирівському районі є два реєстратори, яких призначає на роботу голова районної адміністрації. То зараз один у відпустці, а іншого відсторонили від роботи. А раз держреєстраторів немає, то нічого зробити не можна. Тобто, не лише правоохоронні органи, але й місцева влада бере участь у цьому.

Рейдерство поділяється на три категорії — біле, сіре та чорне. Таку класифікацію пояснює голова комісії Українського союзу промисловців і підприємців із питань економічної безпеки суб'єктів господарювання та захисту інвестицій Олександр Дічек:

— Перше є елементом ринку. Друге — не порушує закону, але порушує норми етики та моралі. Чорне рейдерство — протиправне рішення суду чи інших органів. Близько половини того, що ми називаємо рейдерством, насправді є корпоративними конфліктами. Серед факторів, які посприяли розвитку рейдерства, є широка компетенція судів, які приймають рішення, і високий рівень корупції.

Віце-президент Української іноземної юридичної колегії Микола Павлов зазначає, що для іноземних інвесторів важливе середовище, в яке вони приходять.

— Будь-яка культура залежить від традицій, усталених правил і обов'язковості їх виконання. Якщо ми подивимося на ці складові, то зрозуміємо, що традицій у нас немає, — каже Микола Павлов. — Правила приймають несистемно, тлумачать неоднозначно. А виконання їх — це найбільша проблема. У нас попирається право, а суд виконує виключно обрядову функцію.

Для того, щоб це змінити, потрібно сформувати перелік тих категорій корпоративних суперечок, які належать до підсудності того чи іншого судового органу. Часто корпоративна культура переростає у витонченість культури її порушення й невиконання рішення власників. Нерідко виникає ситуація, як у мультику: "Посылку положено принести, а отдавать — не обязательно". Що з того, що є рішення? Ніхто все одно не виконуватиме.

Зараз ви читаєте новину «"Рейдерство стало прибутковою справою для корупціонерів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі