пʼятниця, 02 вересня 2011 07:00

Комерсанти мали право не годувати військових під час збройного конфлікту

Чотири роки тому систему харчування військових віддали до рук комерційним фірмам. Експерти кажуть, що в Європі та Сполучених Штатах подібне практикують давно. Реалізація ідеї аутсорсингу в Україні викликає багато серйозних питань.

— Забезпечення армії харчами — стратегічний напрямок діяльності держави, — вважає експерт громадської організації "Гуманітарна колегія" Іван Хомич. — Звісно, в умовах ринкової економіки треба залучати приватний бізнес. Але віддавати йому на відкуп усе — це надто щедрий жест. У тих же Сполучених Штатах Пентагон, об'єднані штаби командування старанно опікуються продовольчим забезпеченням військ.

За колишнього керівника Міністерства оборони Анатолія Гриценка чиновники самі визначали, які комерційні структури можна допустити до роботи з військовими частинами. Результат доволі сумний — то в одній, то в іншій військовій частині були випадки масових отруєнь. При цьому висновки численних перевірок, у яких ішлося про очевидні порушення в роботі комерсантів, залишали поза увагою. Фірми й далі отримували фінансування від міністерства і вели бізнес.

— Особливо багато претензій перевіряльники висловлювали компаніям "Івала" та "Білоцерківський військторг". Уже опубліковані дані Міністерства оборони, які свідчать: у 2009–2010 роках у військових частинах, що їх обслуговували ці підприємства, найчастіше бували отруєння військовослужбовців, — каже Іван Хомич.

Командири військових частин від початку попереджали колишнє керівництво Міноборони про можливі проблеми з комерсантами.

На початку 2007-го відбулася нарада керівного складу головного управління логістики командування сил підтримки Збройних сил, департаменту постачання матеріальних ресурсів і командирів військових частин Київського гарнізону. За його підсумками склали звіт. У ньому є таке: договори, які тендерний комітет Міністерства оборони укладав із комерційними компаніями щодо харчування для військових частин Київського, Житомирського, Вінницького і Західного регіонів, дають підстави сумніватися у відповідності до вимог чинного законодавства. У них не враховані принципові питання, які суттєво впливають на продовольче забезпечення. Також в угодах не прописаний порядок утримання, поновлення і подальшого використання запасів продовольства, порядок передачі військового майна, його утримання, ремонт, а також визначення амортизаційних нарахувань за користування.

— Типовий договір між військовою частиною та комерсантами містив пункт, який інакше як верхом цинізму назвати складно, — каже Іван Хомич. — А саме: компанії звільняли від відповідальності за виконання контракту в разі війни, воєнних дій, диверсій тощо. Тобто у випадку збройного конфлікту українські солдати могли залишитися без їжі і перейти на сухі пайки. На щастя, з приходом на посаду міністра оборони Михайла Єжеля ситуацію із харчуванням узяли під контроль.

У військовому відомстві вивчають випадки масового отруєння солдатів і курсантів у військових частинах, яких годували приватні фірми.

Міноборони оцінює не тільки плюси і мінуси комерційної системи забезпечення продовольством військовослужбовців, а й розслідує міру участі у закупівлі провіанту колишніх керівників відомства. Не виключено, що слідом за "земельними" судовими процесами, на яких ішлося про махінації екс-чиновників із майном Міноборони, з'являться справи, пов'язані із закупівлею продовольства для військових.

Зараз ви читаєте новину «Комерсанти мали право не годувати військових під час збройного конфлікту». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі