Під час громадянської війни в Сирії застосували хімічну зброю. У передмістях Дамаска загинули до півтори тисячі людей. Подібні атаки були ще в кількох місцях, інформують розвідки західних країн. Офіційна сирійська влада спихає все на провокації опозиції. Однак США, Франція й Туреччина заявили про готовність до військового втручання.
— Ситуація в Сирії зайшла надто далеко, — вважає директор військових програм Центру Разумкова 62-річний Микола Сунгуровський. — Якщо хімічні удари ввійдуть у практику — жертв буде більше.
Важливо не допустити поширення зброї масового ураження, вберегти регіон від гуманітарної катастрофи. Адже сусідні країни повні сирійських біженців (Ліван прийняв 715 тис. осіб, Йорданія з Туреччиною по 500 тис., Ірак — 160 тис., Єгипет 110 тис. — "ГПУ"). Але поки що не назвали головну мету можливого втручання. А від неї залежать тактика і успіх.
Припустімо, міжнародна спільнота хоче продемонструвати президенту Асаду: "Ай-ай, якщо й далі так поводитимешся — покараємо". Тоді можна обійтись авіаударами. Чи буде ефект? Асад давно показує, що триматиметься до останнього.
Як запобігти застосуванню хімічної зброї?
— Потрібна наземна операція. Спецпідрозділи з силами протихімічної оборони мають захопити небезпечні об'єкти, охороняти їх. Із подібним поворотом не змиряться ані сили Асада, ані "Аль-Каїда". Для утримування об'єктів тривалий час потрібні значні військові потуги. Тому треба плацдарм для розміщення. Його ж у цьому регіоні немає, хіба що в Туреччині.
Другий варіант — міжнародна коаліція вивезе з Сирії запаси хімічної зброї. Але як? Якщо морем, треба доставити вантаж до берега. Не уникнути тяжких боїв. Коли літаками, слід знешкодити всі можливі засоби протиповітряної оборони. А це в принципі неможливо, бо їх мають і повстанці, й уряд, і антизахідні угруповання в сусідніх країнах. Третій варіант — нейтралізувати хімічну зброю на місці. Тоді треба завезти обладнання, збудувати заводи. І це потребує повномасштабної операції та міжнародного консенсусу.
Поки що жодну з цілей операції не озвучили. Це викликає недовіру: чи коаліція справді хоче чогось серйозного, чи просто полякати.
Можна також підтримати сирійську опозицію, щоб зрівняти сили з урядовими.
— Так. Для цього може вистачити авіанальотів. Тоді питання, чи активно бомбити. Асад заявив, що війська розпорошать по країні й перемішають із місцевим населенням.
Наскільки серйозним фактором є наявність у регіоні російських військових кораблів?
— На конфронтацію Росія не піде. Може хіба сховати в себе Асада.
Навіщо? Це зіпсує її міжнародну репутацію.
— А чим Росія ще може показати свою силу? Сирія та Іран — єдині союзники й зачіпки Москви на Близькому Сході. Відмовитися від них Путінові також не з руки.
Що має на меті Барак Обама?
— Для Сполучених Штатів це клубок, ниточки якого зараз непомітні, але згодом можуть зіграти значну роль. Там присутні економічні інтереси, іміджеві. Операція впливатиме як на світовий авторитет США, так і на політику всередині країни.
Багато залежатиме від перших кроків коаліції. Будуть успішні — кількість прибічників операції, а відтак і Штатів, одразу зросте. Підтримають Ліга арабських держав, Ізраїль. Це все добрі козирі Америки на майбутнє.
Наскільки Сирія цінна в плані матеріальних ресурсів?
— Там є нафта. Але головне, це досить серйозна транспортна країна. Через неї пролягають стратегічні нафтопроводи. Загострення призвело до зростання цін на нафту.
Які в цій ситуації можливості України?
— Я не раджу Києву втручатися. Бо ж незрозуміло, який план коаліції. Є ризик, що масштабна наземна операція буде неуспішна. Може забракнути сил, особливо під час економічної кризи. А от гуманітарну допомогу простим сирійцям, звичайно, схвалять.
Наскільки ймовірно, що західні держави загрузнуть у цій війні, як раніше в Іраку?
— Цілком. У коаліції вистачає планувальників, аби прорахувати успішний початок і подальші кроки. Але ж уряди не завжди дослухаються до них.
"Нафтові ринки охопить паніка, всі спекулюватимуть"
Початок військової кампанії в Сирії підвищить ціни на нафту зі $120 до щонайменше $125 за барель, вважає експерт Інституту енергетичних досліджень 32-річний Юрій Корольчук:
— У Сирії не такий великий видобуток — 1 відсоток у світовому масштабі. Нестачу легко покриють Росія і Саудівська Аравія, але ринки охопить паніка, всі спекулюватимуть. Ситуацію ускладнює, що в Лівії страйкують працівники сировинної галузі, які заблокували морські термінали. Ця країна видобуває 12 відсотків світової нафти з низьким вмістом сірки — значний обсяг.
Ситуація на глобальному ринку вплине на подорожчання бензину в Україні. Згодом — і газу. Щоб убезпечитися від подібних стрибків, країни працюють над використанням альтернативних джерел, мають різні коридори поставок енергоносіїв. До прикладу, Німеччина 30 відсотків газу бере з Росії, 30 — з Норвегії, 20 — з Голландії, 10 — з Великої Британії, 10 — власний видобуток.
3 
35413
Коментарі