— Я дав зрозуміти Путіну: закінчилися дні, коли Сполучені Штати прогиналися перед російською агресією. Ми не будемо сумніватися, щоб підняти її ціну для Росії, — каже президент США 78-річний Джозеф Байден у виступі перед працівниками Держдепартаменту 5 лютого. Мав першу телефонну розмову з главою РФ наприкінці січня.
Байден закликав Кремль звільнити опозиціонера Олексія Навального. 2 лютого тому скасували умовний термін і засудили до 3,5 року колонії.
— На відміну від попередньої адміністрації, ми вживатимемо заходів для притягнення РФ до відповідальності за низку зловмисних дій, — каже радник із національної безпеки США Джейк Салліван, 44 роки. — Це підрив американської демократії, отруєння людей хімічною зброєю в Європі, кібератаки. Ми зробимо це у свій час і в тій формі, яку оберемо. Впевнені, це вплине на поведінку Росії. Чи зупинить це Володимира Путіна? Ні. Тоді оберемо ще жорстокішу лінію.
— Держсекретар Ентоні Блінкен у розмові з російським колегою також чітко окреслив неприйнятність агресії проти України. Це жорсткі попередження, — говорить посол України у США у 2015–2019-х Валерій Чалий, 50 років.
— Росія порушила міжнародне право. У першу чергу — це анексія Криму й окупація частини Донбасу. Позиція Штатів тут чітка. Можуть застосувати до Росії міжнародні судові механізми. Імовірний новий пакет санкцій.
Після розмови Джозефа Байдена з президентом Росії бачимо емоційні дії з боку Москви. Їх варто тлумачити як виклик або розгубленість. Можливо, далі буде загострення. Або в якийсь момент росіяни зрозуміють, що тягатися з американцями їм не під силу. Послаблення санкцій не дочекаються. Це залежить не тільки від нової американської адміністрації, а й від національних інтересів США. Зараз вони збігаються з нашими. Тому ми повинні озвучувати свої пропозиції: як реагувати на продовження російської агресії.
У виступі Джозеф Байден наголосив на дипломатії, а не лобістських діях і закулісних домовленостях. Цей сигнал треба почути Києву. Ключові речі необхідно робити відповідно до протоколу. Не повинно бути заяв, що ставлять у незручне становище ("Містере президент, чому ми досі не в НАТО?" — так Зеленський уявив свою першу розмову з Байденом у відповідь на запитання журналіста каналу НВО: якої допомоги Україна потребує від США. — ГПУ). Такі помилки створюють проблеми в атмосфері двосторонніх відносин. Треба менше говорити й більше робити. Добре, що відбулася розмова Ентоні Блінкена і міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Тепер треба спланувати засідання Комісії стратегічного партнерства. Й підготувати ключові питання, які лягли б на стіл лідерів двох країн під час їхньої безпосередньої зустрічі.
Коли вона може відбутися?
— Під час саміту у Вашингтоні 22 квітня. Буде багато країн-учасниць. Щоб отримати повноформатну зустріч, треба вже зараз активно працювати. Мало вірю, що до того відбудеться візит Зеленського у США і зустріч в Овальному кабінеті. Питання пробуксовує. Досі немає телефонної розмови між двома президентами. На жаль, невипадково. Скоріше за все, наші стосунки відбуватимуться по лінії Держдепартаменту і МЗС. Українським дипломатам треба більше можливостей і самостійності на американському напрямку. Бо зараз усе скеровує Офіс президента. Глава держави — ключова фігура зовнішньої політики. Його дії не можна замінити старанням оточення, яке потім не відповідатиме за свої кроки. Потрібна координація усіх — зустрічі на рівні парламентів і делегацій, візит нашого міністра закордонних справ до Штатів і зустріч двох лідерів. До того треба підготувати дорожню карту україно-американського стратегічного партнерства.
Що ще може зробити українська влада?
— Осмислити помилки. Не переносити всі проблеми на попередників, а взяти на себе відповідальність, вислухати професійні поради, діяти ініціативно.
3 
1
Коментарі