"Маючи газ у сховищах, можна торгуватися з Росією"

 

Минулого четверга прем'єр-міністр Микола Азаров зустрівся у Мінську зі своїм білоруським колегою Михайлом Мясниковичем і президентом Олександром Лукашенком. Говорили про двосторонню торговельно-економічну співпрацю.

– Будувати якісь особливі відносини із Польщею чи Литвою, які входять у Євросоюз, Мінську не вдається. Тому він орієнтується на країни, із яким немає культурного бар'єру – Росію та Україну, – каже 53-річний Ігор Ліховий, надзвичайний і повноважний посол України у Білорусі у 2007–2010 роках. – За товарообігом із Білоруссю ми на третьому місці. Ми могли б виготовляти спільний продукт на світовий ринок, особливо у застосуванні високих технологій. Наприклад, покійний голова Національного космічного агентства Олександр Зінченко розвивав проекти у космічній галузі. Але співпраця має і нижчий, земний рівень: 2008-го ми купили в Білорусі дев'ять тисяч тракторів. Це був величезний показник, який рвонув наше негативне сальдо зовнішньої торгівлі, але підтримав сільське господарство.

Чи погіршилися відносини між країнами після слів Олександра Лукашенка про "вошивість" української політики?

– Цього не мало б статися, бо Лукашенка можна вважати українцем за походженням, а Януковича – білорусом. Хоча реакції нашого президента на слова про "вошивість" ми не почули. Була лише репліка Міністерства закордонних справ. Це говорить про затаєну образу.

Попереднє керівництво було більш відкритим до Білорусі, ніж теперішнє. Тоді у зовнішній політиці не було особистих інтересів. А білорусам не подобається, коли чиновник веде переговори від імені свого бізнесу. Скажімо, домовляються про закупівлю цукру. Якщо в українського переговорника є свій інтерес у цій галузі, він робитиме все, щоб той цукор не потрапив на наш ринок.

Зустрінуться найближчим часом двоє президентів?

– Могли зустрітися на відзначенні 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Туди мали прибути президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану. Правда, не зрозуміло, чому не кликали президентів Литви та Узбекистану, адже Шевченко деякий час жив на їхніх землях. У результаті не відбулося нічого масштабного і вартісного Тараса Шевченка.

До речі, у Каневі будують величезний вертодром вартістю 90 мільйонів гривень. За ці гроші можна купити 500 квартир у Черкаській області для вчителів і лікарів. Біля гори є автостоянка, на яку сідали по два вертольоти Кучми і кілька разів сідав гвинтокрил Ющенка. Можна було 2 метри добудувати — і сіли б ще два. Кажуть, що роблять все до Євро-2012. Уявіть туристів, які прилетять до Шевченкової гори на вертольотах.

Останніми роками білоруси краще жили, ніж українці?

– Як подивитися. Ми дозволяємо собі більше розкоші. Якщо білоруси отримують 110 доларів пенсії, то почуватимуться ліпше, бо мають скромні витрати. Ми одягаємося красивіше і дорожче. Можливо тому, що маємо ресурси. У Білорусі запас нафти становить 10 відсотків, газу взагалі немає, складно з електроенергією. Планують будувати атомну електростанцію. Якось вечеряли Лукашенко і Ющенко. Олександр Григорович сказав Вікторові Андрійовичу: "Мені б твої проблеми". Дійсно, маючи газ у сховищах, можна торгуватися з Росією. У білорусів такі запаси мізерні, не вистачить і на тиждень. Ми їм пропонували свої сховища на кордоні у Чернігівській області. Вони відмовилися, бо це серйозний виклик Росії. Те саме стосується нафтопроводу "Одеса–Броди". Перевіз нафти із Венесуели їм дорого обходиться. Зараз вони можуть торгувати з нами або взагалі відмовитися від нафтопроводу через поступки Росії по газу.

Щоб зменшити дефіцит валюти, у Білорусі ввели програму імпортозаміщення. Як чоловік непитущий або рідко питущий Лукашенко вирішив, що не потрібно купувати вино в Україні чи Франції, а слід виготовляти своє. Хоча виноградники там є хіба на дачах у Гомельській області і, може, у Бресті. Зате у країні багато слив і яблук. З них і роблять спиртні напої. Влаштували показові дегустації. Олександр Григорович бере скляночку цієї бормотухи й каже: "Знаєте, навіть краще, ніж французьке". Але білоруси купують кримське вино, переплачуючи за нього великі гроші. Об'єктивні закони економіки ніхто не в силі скасувати.

×