— Санкції подібні до гирі на шиї — спину одразу не ламають, але довго з ними не протягнеш, — каже російський політолог Дмитро ОРЄШКІН, 63 роки.
1 липня Рада Євросоюзу продовжила дію економічних санкцій щодо Росії до 31 січня 2017‑го. Рішення прийняли одностайно.
"Оцінивши виконання Мінських домовленостей (Росією. — ГПУ), Рада вирішила подовжити дію санкцій", — ідеться в офіційному повідомленні. Їх запровадили 31 липня й посилили у вересні позаторік у відповідь на "дії Росії з дестабілізації ситуації в Україні".
Зокрема, обмежено доступ російських енергетичних компаній, оборонних підприємств і фінансових установ до ринку країн ЄС, європейських технологій. Також не дозволена торгівля зброєю й товарами для потреб російської армії.
Крім того, діє заборона на в'їзд до ЄС для 146 громадян РФ і 37 юридичних осіб — до 15 вересня. Жодна європейська компанія чи установа не може мати будь-яких справ в окупованому Росією Криму та Севастополі до 23 червня 2017 року.
— Санкції мають серйозний вплив, — говорить Дмитро Орєшкін. — Економічна ситуація в Росії помітно погіршилася, особливо це відчувається в регіонах. Однак винним у цьому називають Захід, а не владу.
Якщо мета санкцій полягала в приборканні військово-політичних амбіцій Кремля в світі, то такий підхід працює. Бачимо, що Путін шукає можливості піти з Сирії, позбутися утримання окупованих територій в Україні, налагоджує діалог із Грузією. Що менше грошей, то скромніші геополітичні амбіції.
Скоріше за все, 2017 року санкції продовжать знову. Бо Росія не виконує Мінські угоди.
Коментарі