Цьогоріч Україна може зібрати понад 50 млн т зернових культур, прогнозують у Мінагрополітики. Але особливих підстав для оптимізму немає, вважає експерт з аграрних питань 58-річний Володимир Чопенко.
— Торік експорт зріс до 20 мільйонів тонн, — каже. — Це означає, що країна перетворюється на сировинний придаток чужих економік. Паралельне зменшення поголів'я худоби тільки додає песимізму, бо говорить про хибний курс розвитку.
Але торік поголів'я зросло на 10 відсотків.
— З року в рік ситуація змінюється. Зберігається загальна тенденція на зменшення.
2012-го влада відновила дотації на велику рогату худобу, і поголів'я дещо збільшилося. А на цей рік про дотації нічого не кажуть. Люди знову ріжуть корів. По селах майже не лишилося громадських пасовищ. Це при тому, що 60-70 відсотків молока дають хазяї-приватники.
Який зв'язок між зерновими та худобою?
— Їх співвідношення — це показник прибутку із землі. Що більший прибуток — то більше поголів'я. І навпаки. Без скотарства ми не можемо мати прибутку просто з фуражу зерна. Якщо гектар дає 3 тисячі доларів на зерні, то з тваринництвом даватиме вдвічі більше.
Куди експортуємо зернові?
— Кукурудзу — до США, і міністр цьому радий. Американці переробляють її на етанол. Світ голодує, а ми даємо сировину для енергозабезпечення. Те саме з продажем ріпаку до Європи, хоча ця культура виснажує наші ґрунти.
Отже, немає причин радіти. Можемо продавати за кордон і 50, і 60 мільйонів тонн зернових, але це нічого не змінить у житті українського селянина.
Чому?
— У нас 6 мільйонів сільського населення, здебільшого пенсіонери. Вони бідують, навіть за скромними оцінками. Збільшення експорту грошей їм не додає. Зароблять великі фірми. А селянам навіть соціальні картки запровадити не хочуть, щоб хліб купували зі знижкою. Ми скотилися в тему агробізнесу і забули про живих людей. Хоч вони на своїх плечах витягли весь так званий агросектор. У 1990-х ці люди позбулися майже всього. І це значно важливіше за експорт.
Чого очікувати цього року?
— Хліб не дорожчатиме, для цього нема підстав. Гречки вдосталь. А от із цукром проблеми. Торік перестали існувати 10-15 цукрозаводів. Решта працюють в "унітаз" — на поточне споживання. Всіх цікавить експортне зерно, а не буряк. Матимемо цукор по 10-12 гривень за кіло.
7 
1
Коментарі