До 2013 року російська пропаганда твердила, що РФ краща, ніж Європа й Україна. Тому маємо вливатися в неї знову.
Після Майдану й початку війни роспропаганда змінилася. Українців називали націоналістами й нелюдами. Усіх, хто любить Росію, закликали бігти подалі від Києва. Це спрацювало, але в менших масштабах, ніж думали в Москві. З 2017-го Україну стали називати недодержавою, нездатною ні на що. Петра Порошенка — головним ворог України. Пророкували новий Майдан. Це також частково спрацювало.
Зараз російська пропаганда твердить: Україна — невідомо-що. Розмита територія без ідентичності. Проект без обличчя. Хаос. Це поволі працює. Для українців нині менш очевидно, хто ми є і навіщо.
Перед Володимиром Зеленським стоїть величезна проблема. Бо хоч українці завжди самі-по-собі і чхати хотіли на президентів, багато все ж обережно поглядає туди, нагору. Мовляв, покажи, як треба.
Те, що Зеленський хоче винести питання ідентичності "за дужки", демонструє його наївність. Підіграє російській пропаганді. Якщо хоче хоч трохи побути президентом, потрібно, щоб Україна мала обличчя.
За часів Порошенка все було просто: Україна — не Росія, РФ — ворог, Україна — форпост Європи. Армія, мова і віра були, можливо, помилковим звуженням ідентичності, але давали чіткість обличчя. Зеленському треба не заперечувати відповідь Порошенка, а розширювати. Лише на негативному повідомленні ідентичності не побудуєш. Але щойно він прибере з рівняння, що Україна — не Росія, і що Росія — ворог, отримає громадянський спротив.
9 
35413
Коментарі