Центр соціальних і маркетингових досліджень "СОЦИС" у червні вивчав ставлення українців до державних свят.
— Більшість воліють святкувати радянські дати — 9 Травня, 8 Березня. Вони жалкують за Радянським Союзом. Бо в тоталітарному суспільстві все визначено, порядок. Люди забули жахи цієї в'язниці, але пам'ятають сильну соціальну програму, — пояснює завідувач відділу соціальних експертиз Інституту соціології 72-річний Юрій Саєнко. — Хоча чверть їх — молодь до 35 років, яка і не бачила добре тієї країни.
Закономірно, що для багато кого найбільше свято — День перемоги. Радість 9 Травня, яка означала закінчення жаху війни, залишилася у пам'яті, передалася з поколіннями, через літературу. Міжнародний жіночий день відзначають, бо це весна. У народі ще пам'ятають язичницькі традиції, пов'язані із зустріччю весни.
День Незалежності готовий святкувати лише кожен сьомий. Воля принесла людям невизначеність. У нас тривають реформи, але ніхто не пояснює, що вони принесуть конкретному вчителеві, науковцю, держслужбовцю. Чиновники за старою звичкою хваляться, що зібрали стільки-то відсотків зерна. А мене більше цікавить, як це вплине на наше майбутнє.
Мало хто хоче параду на 24 серпня, бо в нашій незалежності немає нічого агресивного. Брязкати зброєю треба, лише коли навколо вороги.
7 
1
Коментарі
4