В Україні здавна існує страх перед Росією. Це має свої глибокі історичні корені. Та й сьогодні ми знову побоюємося російської політичної та економічної експансії.
— Наші страхи перед Росією є суспільними, не індивідуальними, — стверджує президент Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, 49 років. — Сусідня країна завжди була для нас загадковою. Ця загадковість і породжує негативні очікування.
Страх перед широкою і водночас агресивною російською душею існував здавна в усій Європі. Це також і страх перед людським та економічним потенціалом Росії, її величезною територією. Згодом — перед ядерними можливостями. Час від часу нові причини побоюватися великого сусіда з'являються і в українців.
Скажімо, сьогодні ми боїмося підвищення цін на газ, бо чергові переговори між Києвом та Москвою з цього приводу закінчилися нічим. Українська сторона запропонувала підняти ціну на природний газ у 2006 році з $50 до $80 за 1 тис. кубометрів. Росія ж відмовилася вважати ці ціни гідними європейських. Питання залишилося відкритим.
Росія заглядає в чужі городи, а Україна ховається у своїй норі
Українські лідери дуже обережно говорять про співпрацю у рамках Єдиного економічного простору. Ми проти появи наднаціонального органу і прагнемо обмежитися створенням зони вільної торгівлі.
— Київ ніяк не може вирішити, що ж він хоче від ЄЕП, — коментує президент Агентства корпоративної підтримки "Трайдент" Віктор Небоженко, 52 роки.
З недовірою більшість українців ставляться і до російської масової культури та літератури.
А ще існує побоювання економічної експансії. Дехто з російських олігархів, тікаючи від Путіна, із задоволенням вклав би частину капіталів в українську економіку. З іншого боку, ми пропонуємо Кремлю підписати угоду з гарантією не створювати один одному проблем — незалежно від того, хто першим вступить до Світової організації торгівлі. Київ знову боїться. Цього разу — додаткових митних бар'єрів із боку північного сусіда.
— Страх перед Росією виникає через психологічні відмінності росіян і українців, — стверджує директор Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитро Видрін, 56 років. — Росія звикла заглядати в чужі городи. Україна ж постійно ховається у своїй норі й намагається не брати участі у жодних глобальних проектах та авантюрах. Нам постійно здається, що росіяни втягують нас в різноманітні наднаціональні органи та імперські проекти.
Останнім часом
у Росії також з'явився страх — перед "помаранчевою чумою"
Російських політиків та політтехнологів українці асоціюють із татарською навалою. Для цього є підстави. Експерти прогнозують брудні парламентські вибори в Україні і те, що на їхній результат упливатимуть московські політики і політтехнологи. Депутат російської Держдуми Костянтин Затулін уже назвав дії України на світовій арені комічними.
Однак маємо і привід порадіти. Останнім часом у Росії також з'явився страх — перед "помаранчевою чумою".
— Росія здавна негативно реагувала на чужі революції, — каже політолог Андрій Окара, 32 роки, з Москви. — До того ж, якщо до Польщі, Чехії або Словаччини Росія ставиться з повагою, то до України — зверхньо. Українська держава сприймається росіянами як щось своє, близьке. Коли в Україні чергова криза — росіяни радіють. Загалом же взаємні підозри нікуди не зникнуть, бо мають глибоке коріння у політичній культурі обох країн.
2 
1
Коментарі