Ніхто не знає, що робити з Путіним. Після провалу чергових мінських домовленостей настало всесвітнє заціпеніння. Захід вичавлює з себе засмальцьовані погрози Москві й закликає її до продовження переговорів. Україна ж розродилася ідеєю введення миротворців на Донбас.
Якщо зараз якийсь позитив і можливий, то це хіба що відмова від ілюзій про можливість утихомирення агресора за допомогою традиційних міжнародних механізмів. Переговори, протоколи й меморандуми стануть ефективними, коли Путін змушений буде погодитися на мир. Поки що Кремль націлений винятково на продовження війни й подальше руйнування України.
Тому не буде на Донбасі миротворців ООН. Адже рішення про направлення місії ухвалює Рада Безпеки ООН, у якій Росія має право вето. Не допомогло б, навіть якби Генеральна Асамблея визнала Москву стороною війни й позбавила таким чином голосу в Радбезі при розгляді українського питання. Кремль тоді гарантовано роздмухає на Донбасі ще більше полум'я війни. Чому? Бо найпершою умовою введення "блакитних шоломів" на якусь територію є припинення там вогню. У будь-якому разі миротворчі місії розгортаються не швидко, а війну на Донбасі потрібно зупинити вже зараз.
Не приїде в зону конфлікту й поліцейська місія Євросоюзу, чого хоче Порошенко. Її ЄС зазвичай скеровує для зміцнення правоохоронної системи країни, що перебуває у постконфліктній стадії. Так було в Афганістані та є зараз у Косово. До подібних місій ЄС входять поліцейські, судді, прокурори, митники — але не солдати.
Немає більше сенсу вести з Путіним переговори і про щось домовлятися: він бреше, віроломно порушує обіцянки й зобов'язання. Чергові мінські домовленості поховали під руїнами Дебальцевого. Без сенсу існування опинився "нормандський" формат: група у складі представників України, Росії, Франції, Німеччини. Кремль і не думає припиняти вогонь на Донбасі, його риторика стає дедалі агресивніша.
Захід знову задкує, і тепер обіцяє покарати Росію вже в разі атаки на Маріуполь. Отже, Дебальцеве проковтнули. Така політика заохочує Путіна до активніших дій. Але надто тривалі ілюзії щодо можливості домовитися з ним призведуть до катастрофічних наслідків. Не лише для України, а й для Євросоюзу.
Антипутінська коаліція зараз знову на роздоріжжі — як у вересні чи на початку лютого. Мабуть, тому й заціпеніння. В обох попередніх випадках обрали хибний, мінський шлях умиротворення агресора.
Росія розуміє лише силу. Протистояти їй можна шляхом зміцнення обороноздатності України й серйозного руйнування російської економіки. І те, й інше вимагає принципово іншого рівня активності й рішучості від Києва та його західних союзників.
Коментарі
1