Масовість мітингу на просп. Сахарова у Москві свідчить, що режим Володимира Путіна вичерпав себе в Росії. Так вважає директор московського Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень В'ячеслав Ігрунов, 63 роки.
— У 2000-х найактивнішою частиною суспільства були ще радянські люди. У їхньому житті настала певна стабільність, вони заспокоїлися і прилаштувалися заробляти гроші, ростити дітей, онуків. Ніщо не могло відволікти їх від цього, — говорить В'ячеслав Володимирович. — Тепер на суспільну сцену вийшло покоління молодих та енергійних, які себе ще не реалізували. Вони спілкуються через соціальні мережі в інтернеті, розуміють, що країною треба керувати по-іншому. Виявилося, що їх надто багато, тому влада почала йти на поступки. Перша — побоялася розганяти мітинги. А коли до них приєдналися люди середнього і старшого віку, стало очевидно — за останні 10 років у суспільстві накопичилося багато напруження, яке треба виплеснути.
Нове покоління сприймає старих опозиціонерів — Каспарова, Нємцова?
— Вони нудні для молодих і не відбивають їхніх відчуттів та інтересів. З'явилися молодші кумири — блогер Олексій Навальний, Ілля Яшин. Але й вони поки що не є загальнонаціональними лідерами. Потрібен час, щоби з'явилися справжні проводирі. Які говорили і діяли б інакше, ніж ті, хто домінував в опозиції останні 20 років.
Як розвиватимуться події у наступні два місяці до президентських виборів?
— Значною силою останніх мітингів є молоді, добре влаштовані, заможні люди. До середини січня вони відпочиватимуть — свята ж бо. Потім приходитимуть до тями, організовуватимуться. Черговий мітинг можливий аж у лютому. Але він уже не буде таким значним. Сьогоднішній привід — фальсифікація виборів до Державної думи — відійде в минуле. Хіба станеться щось неочікуване.
До яких контрзаходів може за цей час удатися влада?
— Вона вже почала діяти. Наприклад, змінила законодавство про політичні партії. Тепер у країні будуть тисячі карликових партій. Гадаю, змінять систему виборів президента, аби опозиція за жодних обставин не змогла перемогти. Також Кремль може піти на виборність губернаторів. Тобто влада намагатиметься спрямувати енергію мітингувальників в інше русло. Але важливої ролі це не зіграє. Хіба дещо уповільнить розвиток опозиційного руху.
Навесні протести почнуть наростати. По всій країні формуватимуть ядра опозиції, центри громадських рухів. Потім піде еволюційний процес. Але в політиці іноді випадковості є ключовими. Якась дія влади може стати перемикачем, який змінить плин подій.
Якою може бути ситуація після президентських виборів?
— За правильної тактики опозиція може домогтися проведення другого туру. Тоді можливий високий сплеск громадянської активності. Але люди постануть перед вибором, який вони не хочуть робити. Наприклад, якщо у другий тур вийдуть Володимир Путін і лідер комуністів Геннадій Зюганов, більшість мітингувальників не голосуватимуть за жодного з них. Відчують себе ошуканими: боролися проти Путіна, а тут — Зюганов як альтернатива. Цей стан ступору примусить створювати якусь нову політичну реальність.
Сплеск громадянської активності в Росії може вплинути на українців?
— Безумовно. Тепер увесь світ тісно пов'язаний. Неєвропейські Лівія чи Сирія далеко від нас, але вони підштовхнули людей до активності й на Кавказі, й навіть у Центральній Росії. Ми з вами традиційно маємо тісні зв'язки, тому взаємний вплив великий. Під час помаранчевої революції наші опозиціонери ходили з жовтогарячими стрічками, створювали громадські комітети, всю політику будували під враженням від подій у Києві. Не сумніваюся, що зростання громадянських рухів у Росії докорінно вплине на ситуацію в Україні. Команда Віктора Януковича має значно меншу підтримку, ніж режим Володимира Путіна. Чисельність альтернативних йому сил так само обмежена, як і в Росії. Тому й українське, й російське суспільство шукатиме нових лідерів.
1 
1
Коментарі