"До м'яча треба ставитися, як до коханої"

8 жовтня 1929 року з'явився на світ Валдір Перейра або просто Діді.

Його перша гра в складі дитячої футбольної команди відбулася в 1943 році в складі "Сан-Крістовао". Трохи пізніше він дебютує в дорослому маловідомому "Індустріале". У період з 1946 до 1948 року гравець змінює кілька клубів, поки нарешті щось не потрапляє в знаменитий "Флуміненсе", де виступає протягом майже восьми років. У ці роки за елегантний стиль гри він отримує від уболівальників прізвисько "ефіопський принц".

Після завоювання першого світового титулу в 1958 році, Діді був запрошений до "Реалу" Мадрид, в якому, однак, затримався ненадовго. Після іспанського клубу футболіст повертається на батьківщину, де підписує контракт з "Ботафого". У 1963 році бразилець переходить в перуанський "Спортинг Кристал". Завершальний етап кар'єри футболіста припав на бразильський "Сан-Паулу".

Перейра входив до "золотого" складу південноамериканської національної команди. Він взяв участь в чотирьох мундіалях, два з яких закінчилися перемогою бразильців. За довге життя у великому спорті футболіст 74 рази виходив у формі збірної і 21 раз вразив ворота суперників. В період перебування в команді Бразилії саме Діді наполіг на включенні в її склад молодого спортсмена, який не особливо сподобався головному наставнику бразильців.

Багатообіцяючого гравця звали Едсон Арантес ду Насименту, а весь світ дізнався його під ім'ям Пеле.

Свій шлях як тренер Перейра почав з поста наставника перуанської збірної. Діді з жахом згадував матч мексиканського Кубку світу, коли на полі зійшлися національні команди Перу і його батьківщини. Весь матч у знаменитого гравця тремтіли коліна, а в голові крутилася думка, що буде, якщо через нього вилетять бразильці.

В якості тренера Діді керував аргентинським "Рівер Плейт", клубами в Кувейті, Туреччині, Саудівській Аравії та бразильськими командами "Сан-Паулу", "Крузейро", "Ботафого" і "Бангі".

Діді часто критикував зайву увагу наставників до захисту, пояснюючи таке прагнення елементарним бажанням не бути відправленими у відставку. За оборонної схеми гри, на думку великого гравця, створювалася ситуація, за якої майже половина команди взагалі не пересувалася по полю.

В останні роки життя від Перейри діставалося і національній збірній Бразилії. Як стверджував гравець, в її виконанні тепер уже не побачиш справжній футбольний спектакль. Невгамовний пропагандист "гарної гри", Діді обурювався, коли чув, що такий підхід не дозволяє вигравати. Перейра говорив, що як доказ варто лише подивитися зустрічі мундіалі 1958, 1962, 1970 років. Сам Діді вніс свій внесок в елегантний стиль гри і увійшов в історію футболу в тому числі і як автор удару, який він назвав "сухий лист", за химерною траєкторією польоту м'яча нагадувала падіння листа восени.

Діді повністю віддавався тренерській роботі. Під час Кубку світу 1970 року на тренуванні Перейра зазнав важкої травми хребта, яка з часом загострилася. Після остаточного відходу з футболу Діді багато хворів. Але шанувальники його таланту не забули свого кумира - у 2000 році на стадіоні "Маракана" відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь футболіста.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Леонідас винайшов бісіклету

×