Жителі Китаєва, південної околиці столиці, скаржаться на ченців сусіднього монастиря. Ті захоплюють прилеглі землі, виганяють людей із будинків. Під вікнами зводять автостоянку, цвинтар та ще одну церкву. Хоча суд і заборонив монастирю будувати самовільно.
— Санстанція не видасть дозволу на опорядження кладовища за 100 метрів від житлових будинків, — каже Олександр Мартинчук, 35 років. Він обстоює інтереси жителів Китаєва. — А на цвинтарі вже є дві свіжі могили. Щодня тут працює 20 одиниць будівельної техніки — бетономішалки, вантажівки, крани.
На вул. Китаївській, через дорогу від монастиря, стоїть одноповерховий будинок на шість квартир. До нього прибудовують церкву.
— Монахи не мають дозволів на це будівництво та порушують низку правил безпеки. Будова без загорожі, автокран не має номерного знака, — показує Мартинчук.
Вікна однієї з квартир виходять просто на будівництво. Відмежовує його стіна в півцеглини. Люди бояться, що ченці серед ночі можуть розвалити мур і викинути їх із помешкань. Монахи Свято-Троїцького монастиря, що належить Українській православній церкві Московського патріархату, вже подали до суду на 86 жителів Китаївської. Якщо позов задовольнять, мешканці опиняться на вулиці.
21-річного Олександра Калашнікова монахи вже виселили з квартири. Торік у грудні за дивних обставин померла його 42-річна мати.
— Ми захвилювалися, бо Ірина не подзвонила привітати мене з ювілеєм, — розповідає мати покійної Ольга Калашнікова, 70 років. — Чоловік поїхав перевірити. Вікно було відкрите. Донька лежала на підлозі мертва з обгорілими обличчям та одягом. Хоча ніякої пожежі в будинку не було. Телевізор і газова колонка були ввімкнуті. Але міліція зробила висновок, що це самогубство.
Після поминок до Калашнікових прийшли четверо монахів. Нібито щоб висловити співчуття родині.
— Отець Федір розсівся в кріслі й сказав нам забиратися з квартири. Коли ми відмовилися, по телефону викликав іще сімох монахів. Вони виштовхали нас, старих і дитину, втришия, — продовжує пенсіонерка. — Я одразу викликала міліцію, але вона не приїхала. У пальті дочка ховала 3 тисячі гривень. Забрати нічого не дозволили. Через три дні почали виносити наші меблі, телевізор і холодильник. Ми з сусідом вирішили це сфотографувати — щоб потім у суді були докази. То монахи накинулися забирати фотоапарат. Міліція знов не приїхала на виклик.
Монахи подали до суду на 86 людей
— Нам тут страшно жити, — каже 52-річна Тетяна Марченко, сусідка загиблої. — У тій квартирі монахи поставили броньовані двері й решітки, поміняли кришу. Вони нам не раз відрубували світло, воду, зимою — опалення. Мабуть, сподівалися, що ми не витримаємо й самі втечемо. Але нам нема куди переселятися.
Відколи в Китаєві відновили монастир, жителям селища відмовляють у приватизації їхніх квартир. Підстав не пояснюють.
— Я 10 разів носила документи у відділ приватизації, а вони, коли бачать адресу, відмовляють без пояснень. Я посилала рекомендовані листи. Теж нема відповіді, — веде далі Марченко.
Ольга Калашнікова поскаржилася митрополитові УПЦ Московського патріархату Володимиру, що його підлеглі забрали в неї та онука квартиру. Той відповів листом, що благословляє на законне вирішення питання.
— Якщо правоохоронці не допомагають людям у законному праві на житло, ті мають право згуртуватися, озброїтися й увійти в захоплений будинок, — радить адвокат Олександр Данилюк. — У випадку нападу треба чинити опір. Судитися з правопорушниками марно. Калашніков і так має всі законні права, аби жити в цьому будинку. При захопленні помешкання треба мати з собою документи, щоб довести правоохоронцям, що можете тут жити за законом. Будь-який суд визнає, що правда на вашому боці. Кожна людина має право на житло. Це гарантує Конституція.
Свавілля ченців Свято-Троїцького монастиря "кришують" високопосадовці з Партії регіонів, переконані жителі Китаєва:
— Тут часто бачать Дмитра Табачника та Олексія Омельяненка, голову фракції "регіоналів" у Київраді, — каже адвокат.
Коментарі
3