Забудовників зобов'яжуть зводити будинки з бомбосховищами. Депутати проголосували в першому читанні відповідний законопроєкт. Також планують спростити процедуру передачі земельних ділянок для розміщення споруд цивільного захисту.
— Основне завдання — сформувати концепцію відновлення міст. Не лише з урахуванням зруйнованих районів, а й тих проблем, що накопичилися раніше, — говорить харківський архітектор Михайло Рабінович, 68 років. Він — засновник першої в Україні комплексної проєктної майстерні "Мир". — Більшість нових мікрорайонів — це спальні території із браком підприємств обслуговування, культури, медицини, освіти. Відсутність транспортної інфраструктури створювала для тисяч містян проблеми та незручності. Зараз необхідно провести комплексний містобудівний аналіз. Визначити основні розрахункові параметри: прогнозовану чисельність населення, його структуру, вік, пріоритети розвитку. І поєднати стару забудову з новою містобудівною концепцією.
Як швидко вирішити проблему житла для тих, хто його втратив під час війни?
— На першому етапі можна використовувати гуртожитки та збудовані, але ще не заселені будинки. Один із найефективніших методів тимчасового розміщення людей — житлові модулі. Вони різноманітні за конструкцією, об'ємно-планувальною схемою. Один із типів збірних житлових модулів доставили з Німеччини та змонтували в Харкові 2014 року. Там розмістили евакуйованих із зони бойових дій. Це повністю обладнане житло — з оздобленням, санвузлами, душовими, меблями. Один модуль — одна кімната. З них збираються квартири й підключаються до інженерних систем.
За таким принципом можна зробити невеликі громадські блоки: дитсадки, медичні амбулаторії, шкільні класи. Надалі створювати цілі модульні містечка зі спортивними, дитячими майданчиками, місцями відпочинку. Одне монтується за три-чотири місяці. Розраховане на три-п'ять років експлуатації.
У чому особливість українського ринку нерухомості?
— У нас усе зосереджено у великих містах — промисловість, житло, об'єкти культури й освіти. І під час бойових дій інфраструктуру легко зруйнувати. Тому повоєнний розвиток має бути пов'язаний із будівництвом міст-супутників, де формуватимуть нові промислові, наукові та житлові комплекси з різними типами помешкань. Таким шляхом йшли під час відновлення багато європейських міст, що постраждали під час війни.
Де варто будувати?
— За межами великих міст набагато простіше знайти вільні ділянки. Ці майданчики зазвичай розміщуються в екологічно чистих зонах, із природним оточенням і транспортною доступністю до міста в межах 20–30 хвилин. Будувати там висотні типові коробки не доцільно. Краще зводити житлові будинки на чотири-п'ять поверхів.
Що мають на увазі, коли говорять про модернізацію житлового фонду?
— Найактуальніше сьогодні питання — енергозбереження. Перед війною товщину утеплювача для будинків збільшили вдвічі — з 50 до 100 міліметрів. Інженерні системи також дозволяють суттєво зменшити використання енергоресурсів: спеціальні системи очищення, газова автоматика. Ще багато заходів передбачено програмами сучасного "розумного дому". У Європі використання таких систем часто підтримує держава. Пропонують пільгове кредитування, зменшують комунальні тарифи.
Зараз йде мова про будівництво житла нового покоління, що гарантуватиме необхідні умови безпеки. Конструктивно будівлі мають ядра жорсткості. У кожній секції та квартирі повинні бути передбачені місця для укриття. Вони можуть розміщуватися на сходовій клітці. Або одну з кімнат квартири забезпечують броньованими дверима та жалюзями на вікнах. Такий принцип захисту багато років застосовують у кожному новому будинку Ізраїлю. Крім того, в багатоповерхівках передбачені традиційні об'єкти цивільного укриття. Їх обладнують у підвальних приміщеннях.
Архітектори скаржаться на забюрократизованість процесу.
— Коли формувалися зміни до закону про містобудівну діяльність, електронна система експертиз та отримання дозволів на будівництво, начебто, запрацювала. Але Державна архітектурно-будівельна інспекція зберегла фіскальні функції і почала дублювати експертизу. Тому ліквідована стара схема з паперовим документообігом зараз сприймається набагато досконалішою, ніж спрощена електронна.
Данія планує відновлювати Миколаївщину, країни Балтії обіцяють допомогти Житомирській області. Але ж партнери можуть гнути свою лінію: власні будівельники, нормативи. Можливі проблеми?
— Головне, щоб бажання іноземних партнерів було пов'язане з пріоритетами, зазначеними в програмах розвитку та відновлення міст. Спільна робота в проєктуванні та будівництві нагадує перехід української армії на стандарти НАТО. Є вітчизняна нормативна база, частина якої залишиться актуальною, оскільки враховує особливості регіонів. Але основні параметри змінять на універсальні європейські норми. Якщо нові пропозиції виявляться доцільнішими та прогресивнішими, то їх можуть внести до скоригованого містобудівного документа.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
5 
35413
Коментарі