Електрик Дмитро Онегдюк, 60 років, з полтавського передмістя Шостаки поставив на своєму городі вітрогенератор. Пристрій виробляє електрику для обігріву його домівки.
— Він у мене вже другий, — хвалиться майстер. — Перший вітряк я запустив 20 років тому. Зробив сам. На пунктах прийому металобрухту збирав алюмінієві листи і профілі. Зварював, вирізав, виточував деталі для крил. Головку (генератор струму. — "ГПУ") купив на заводі. Я тоді працював в управлінні механізації. Придбав там списану стрілу баштового крана. З неї зробив щоглу заввишки 25 метрів. На ній і приладнав вітряк.
Генератор електроструму на 500 Вт годився для освітлення і простих електроприладів — праски, електроплитки. На початку 1990-х у країні масово відключали світло. А в хаті Дмитра Онегдюка воно було завжди. 1989 року чоловік змайстрував потужнішу вітрову установку — на 7,5 кіловата. Лопаті в неї діаметром 10 м.
Котел працює на газі й електриці
— Її вистачає навіть для опалення хати, — показує вежу з вітряком за хатою. — Електрика від вітрогенератора нагріває воду в опалювальному котлі. Котел може працювати і на газі, і на електриці. Зазвичай воду в системі гріють електричні тени. Газ загоряється тільки тоді, коли вода в системі охолоджується нижче 50 градусів. Це коли надворі зовсім нема вітру.
Завдяки вітряку в найхолодніші місяці Дмитро Онегдюк витрачає на опалення не більше 100 кубометрів газу — на 40 грн. Без вітрогенератора за місяць спалював би 200–400 кубів — на 80–160 грн. За сезон Онегдюк заощаджує газу на 200–400 грн. У літню пору електроенергію, вироблену вітрогенератором, накопичує акумулятор. Звідти вона йде на освітлення будинку ввечері.
Не рідше як раз на тиждень Онегдюк вилазить на щоглу. Щоб оглянути лопаті й змастити підшипники, пояснює винахідник.
Коментарі
2