3 квітня 1966-го радянську автоматичну міжпланетну станцію "Луна-10" вивели на орбіту Місяця і вона стала його першим штучним супутником.
Станція мала вигляд герметичного контейнеру. Його вага 245 кг. Усе обладнання супутника і джерела живлення розташовувались всередині корпусу. Зовні знаходилися лише антенні пристрої і деякі наукові прилади: магнітометр, "пастки" метеорних частинок, блок теплових датчиків тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Супутник уперше облетів Місяць
Основна мета космічного апарату полягала у дослідженні гравітаційного поля Місяця. Вимірювання показали дуже слабку, але наявність у нього магнітного поля. Напруженість останнього виявилась в тисячу разів меншою за земну.
На відміну від популярних тоді автоматичних місячних станцій, які здійснювали посадку на Місяці та детально вивчали невеликі ділянки його поверхні, "Луна-10" могла проводити детальні глобальні дослідження Місяця і його простору.
29 травня 1966-го автоматична міжпланетна станція "Луна-10" впала на поверхню Місяця.
Коментарі