Міністр оборони Павло Лебедєв заявив, що 2014-го відбудеться остаточний перехід на контрактну армію. Нинішній рік — останній, коли на строкову військову службу є призов.
— Перехід до професійної армії — це вимога часу, — каже 62-річний Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова. — Професійна армія дає більший результат у забезпеченні обороноздатності держави та збереженні ресурсів, які країна витрачає на це. Людина, яка служить один рік в умовах високої інтенсивності бойової підготовки, при постійному переході на нові зразки озброєння, не здатна повноцінно освоїти професію. Якщо правильно реформувати армію — обґрунтовано, із підтримкою ресурсів та з визначенням пріоритетів — то її якість підвищиться.
Зараз країни, які мали призовну армію, або зменшують її чисельність, або повністю переходять на професійну. Виключенням можуть бути країни у стані постійного конфлікту. Наприклад, Ізраїль, де без призову не обійдеться. Зрештою, призов потрібен для забезпечення мобілізаційного резерву. Це одна з його основних задач.
На перший погляд, призовна система дешевша для будь-якої держави. На контрактника витрачають більше. Та якщо порахувати детальніше, контрактна армія і дешевше, і ефективніше. Бо замість 10 призовників потрібен один контрактник. Він ефективніше використовує ресурси. Наприклад, у ціль контрактник може влучити з одного пострілу, а призовникові потрібно випустити 30 куль. Не варто забувати і про ціну життя. Бо більше шансів вижити на полі бою має контрактник.
Попри заяви влади, неможливо перейти на справжню професійну армію протягом 2013 року. Представники генштабу теж висловлюють такі сумніви. У їхніх розрахунках, перехід на професійну армію можна здійснити до 2023-го. За цей час має бути пройдено різні етапи з розумінням, що на кожному з них робити.
У влади немає конкретних планів щодо професійної армії.
Це підтверджує й те, що у висловлюваннях міністра оборони звучали вже три цифри скорочення армії до 2017 року: 70 тисяч, 100 тисяч, і останній варіант — 120 тисяч.
Механізми реалізації призову після скасування обов'язкової служби можуть бути достатньо складними. Його можуть назвати добровільною службою. В умовах економічної кризи, коли є великий попит на робочі місця, говорити про добровільну службу смішно. Коли ж ми вийдемо із кризи і з'являться справді добре оплачувані вакансії, то жодної конкуренції на ринку праці добровільна служба не матиме. Адже сьогодні середній рівень оплати праці контрактантів — нижче середнього рівня заробітної плати по України. І в цьому випадку про патріотизм не йдеться — лише про тимчасове працевлаштування.
Обов'язковою умовою професіоналізації армії є підвищення рівня бойової підготовки, технічна модернізація. Бо коли люди, які хочуть стати контрактниками, йдуть освоювати професію і їх саджають на старий зразок озброєння, то звідси й відповідне ставлення до професії. А якщо людина отримує сучасне озброєння, з яким хочеться працювати, — тоді можемо розраховувати на позитивні результати. Усе це взаємопов'язано.
Якби когось цікавила обороноздатність нашої держави, то цю реформу проводили б абсолютно інакше. Нині ж усе зводять до того, що паралельно зі скороченням збройних сил, продаватиметься військове майно й містечка із землями за цінами, нижче ринкових. Інших цілей я просто не бачу.
Збройні сили перебувають у стані самознищення. Ми давно перетворюємо збройну силу в роззбройну. У влади немає жодного бажання займатися цією проблемою, підходити до неї комплексно. І так в усіх сферах. Перед владою стоять прозаїчніші економічні задачі. І те, що не дає прибутку — її не цікавить. Єдине, що комплексно й технологічно вдалося цій владі — захоплення влади.
3 
1
Коментарі
89