"Влада і опозиція — це два кримінально-олігархічні угруповання"

 

Важливим є не так пройти у владу, як створити національну альтернативу для українців, вважає нардеп, Герой України Григорій Омельченко, 61 рік. Він обирається до парламенту за списком "Нашої України" під № 10.

— Українців змушують обирати між тотожними політичними силами, — вважає Григорій Омелянович.

Хто пройде до парламенту та сформує більшість?

— Давайте спробуємо знайти відповідь на інше запитання "Хто повинен бути в парламенті й чому?". В Україні 77 відсотків населення — українці за національністю. Приблизно 16-18 процентів — етнічні росіяни. Решта — татари, поляки, болгари, євреї тощо. Так от, чому більшість етнічних українців досі не мають української влади? За всі роки незалежності парламент не був заповнений ними навіть на 40 процентів. Тобто, Верховна Рада Україна весь час фактично була і зараз є філією російської Державної думи.

У нинішньому уряді українців менше, аніж пальців на руці! Як так сталося, що 77 відсотків етнічних українців на виборах 2010 року у другий тур вивели двох неукраїнців? Балотувалися ж і справжні українці: Віктор Ющенко, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко, Юрій Костенко. Уявіть, що президентом Ізраїлю був би араб чи єгиптянин, а президентом  Польщі обрали німця. Такого не може бути!

Політтехнологи уже два десятиліття дуже вміло розводять українців.

Але зараз усі ми стоїмо на порозі конкретного вибору.

— Я не хочу кричати: голосуйте за національно-патріотичні сили, які об'єднала "Наша Україна", бо я там балотуюся під номером 10. Але голосувати потрібно за українське і національне — "Нашу Україну", "Свободу". Можливо, варто придивитися до деяких інших політичних сил.

Тобто обирати треба насамперед за критерієм національної приналежності кандидатів у депутати?

— Коли чуєш це запитання, одразу ж думаєш: голосувати за національним критерієм не можна. Яка колосальна робота була проведена, щоб люди так думали. Московські попи відчули себе в Україні, як удома. Вказують, якому Богу нам молитися. З-за кордону диктують, чиїми іменами називати вулиці, проспекти, школи. І влада до цього дослухається. Оце головне питання. Його треба вирішувати в першу чергу.

Проаналізуємо список Партії регіонів: у прохідній частині етнічних українців, може, троє. Подивимося на список так званої Об'єднаної опозиції. Туди взяли для прикриття В'ячеслава Кириленка, Анатолія Гриценка. А решта? У прохідній частині українців — менше 30 процентів! А 30 депутатів зі списку Блоку Юлії Тимошенко проголосували за закон про мову.

Чому ви пішли за Віктором Ющенком?

— У партії Ющенка понад 90 відсотків — українці. Але важливо й інше — національна програма. Хай би люди проголосували не так за нашу політичну силу, як за програму, яку ми пропонуємо.

Соціологічні служби нам так гарно підкидають: "Є тільки дві політичні сили: влада і так звана опозиція". Але насправді між ними стоїть знак рівності. Це — два кримінально-олігархічні угруповання.

Якщо "Наша Україна" не пройде, що буде далі з цією політичною силою?

— Я розраховую на те, що хоча б одна людина після прочитання цього інтерв'ю прокинеться і скаже: я — українець. Мене не цікавить — стану я депутатом Верховної Ради чи не стану. Мені треба достукатися до українців.

×