В Україні достатньо великий відсоток тих, хто в принципі не відпочивають, нікуди не їздять. Так оцінює результати опитування комерційний директор туроператора "Джойн Ап!" Олександр Альба, 27 років.
— Основна причина — у людей нема грошей, — пояснює. — А якщо і є, то вони краще витратять їх на щось більш насущне. У багатьох сім'ях немає традиції планувати відпочинок. Німець знає за рік, що у серпні у нього буде відпустка. За півроку бронює готель. Тому з Німеччини щороку виїздять 20 мільйонів туристів. А в нас дехто жодного разу не був на відпочинку. Одному знайомому я казав: "Не треба говорити, що відпочивати — це погано. Ти ніколи цього не робив". Він уперше наважився кудись поїхати у 45 років. Тепер бере відпустку по три-чотири рази на рік.
Цю культуру треба прищеплювати. Ще з часів СРСР люди бояться їздити, обмежують себе. Раніше селянам і паспортів не видавали. Хоча країна змінилась, але інерція лишилася.
Внутрішній туризм теж нерозвинений. По-перше, на відміну від Туреччини, у нас немає підтримки готельного бізнесу на державному рівні. У європейських 4- чи 5-зіркових готелях ціни набагато нижчі. У дешевих українських ставлення до клієнта зазвичай совкове — можуть нагрубити просто так чи ігнорувати. Готельєри не вірять у те, що якісний дешевий сервіс дасть добрі заробітки. Не дивно, що люди обирають замість цього села й дачі. Там хоч нерви збережеш.
По-друге, в нас дорогі харчі. По-третє, дорого коштує робоча сила. А та, що дешева — некваліфікована. У Туреччині люди, які обслуговують туристів, отримують мізер. Але вони навчені. Тож про дешевий і окупний "ол інклюзив" в Україні можна тільки мріяти.
11 
1
Коментарі
1