31 травня у Мінську підпишуть меморандум про участь України в роботі Митного союзу. Так ухвалила Рада голів держав союзу в Астані. У документі буде визначений статус України в інтеграційному утворенні.
— Цей меморандум означає, по суті, той статус спостерігача в Митному союзі, про який говорили, — пояснює директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов, 57 років. — Отже, Київ та Москва знайшли якусь тимчасову формулу для України, яка погоджена зі всіма учасниками Митного союзу та не суперечить його документам.
МС створили в рамках Євразійського економічного співтовариства. 2015 року його почнуть перетворювати на Євразійський економічний союз. Тоді угоду про зону вільної торгівлі в рамках СНД скасують. Із кожним учасником укладуть окремий договір.
Якщо Україна на той час не буде членом Митного союзу, вона може опинитися за бортом. Тому Янукович і уряд намагаються зарезервувати собі місце у цих об'єднаннях хоча б як спостерігачів із доступом до документації, правом брати участь бодай у деяких засіданнях організації. Проте не дають остаточної відповіді, чи буде Україна членом цього економічного об'єднання, чи ні. МС має високий бар'єр мит щодо країн, що не є учасницями зони вільної торгівлі СНД.
На сьогодні Кабмін зацікавлений підписати Угоду про асоціацію з ЄС, що передбачає зону вільної торгівлі з Європою. Але тоді можуть виникнути проблеми із зоною вільної торгівлі з СНД після 2015 року. Це означає, що митниці для українських товарів залишаться як на на східних, так і на західних кордонах держави. Експорт нашої сільськогосподарської продукції до Євросоюзу обмежуватимуть роками, аж доки вона досягне європейських стандартів. З торгівлею металом трохи легше. Але ЄС усе одно не купуватиме наші літаки, атомні турбіни, двигуни для ракет — у них і своїх досить.
Сьогодні Київ, хоч як це парадоксально, в найвигіднішому економічному становищі, бо вільно торгує з країнами СНД. Тож Україна продовжуватиме маневрувати між ЄС та МС. Невідомо, чи довго це вдаватиметься. Чи робитимуть для нас виняток і продовжуватимуть співпрацю у рамках "1+3" (Україна + Росія, Білорусь, Казахстан. — "ГПУ"). Поки що російська сторона на це не йде (раніше Кремль категорично заявляв про неможливість надання Україні статусу спостерігача. — "ГПУ").
Київ може маневрувати, доки остаточно вирішиться конфігурація відносин Євразійського економічного союзу з державами третього світу. В найгіршому випадку Росія і країни Євразійського економічного союзу розірвуть угоду про зону вільної торгівлі в межах СНД. Тоді експорт української продукції до РФ стане менш вигідний. Доведеться затягувати паски. Є ще один важіль Кремля — ціна на газ. Через неї конкурентоспроможність української економіки за останні три роки істотно підупала. Тому на владу чекають складні завдання — захист ринків збутів українських товарів та встановлення ринкової ціни на сировину для промисловості.
Коментарі
11