"Українці за 50 доларів не працюватимуть"

 

Націленість на споживання суто вітчизняних товарів прямо не впливає на зростання економіки, вважає 51-річний Володимир Дубровський, експерт "Кейс-Україна" та Київської школи економіки.

- Якщо українці купують товари іноземного виробництва, значить на них десь знайшлися конвертована валюта. Отже, українці свої товари теж продали за кордон приблизно на ту ж суму, яку витрачають, - пояснює Володимир Дубровський. - Політика імпортозаміщення вже давно визнана в світі як згубна, бо при цьому придушується експорт і розвивається неефективний вітчизняний виробник. Зрештою і від продажу української праски, і від імпортної в держбюджет піде 20 відсотків податку на додану вартість. Від продажу іноземного товару ще надійде мито. А основний прибуток отримають власники вітчизняного підприємства - чи то безпосередньо виробника, чи експортера. Звісно, іноземний виробник від того теж має зиск, але на то вона і торгівля, що у виграші лишаються обидві сторони.

Поширена думка, що якщо не купувати вітчизняні товари, наші виробництва помруть.

- Вітчизняні підприємства мають розвиватися у здоровій конкуренції, а не за рахунок пограбування споживача.

Логіка ринку така, що треба виробляти якісний продукт, або ніякого. Якщо обирати неякісні товари тільки через те, що вони українські, то це означає підтримувати "паршиву вівцю", яка все одно деградує й пропаде. Наприклад, автопідприємство ЗАЗ було створене державою й підтримується нею. Воно весь час вимагає преференцій у держави. Це суто паразитична галузь, яка навряд чи колись вироблятиме конкурентну продукцію. Або бурякове цукроваріння, яке було затребуваним на початку позаминулого сторіччя, бо везти дешевий цукор із тростини за три моря було надто дорого. А зараз перевезення здешевшали. .

Я підрахував, що через введення бар'єрів на ввіз вживаних автомобілів наші споживачі додатково витрачають мільярд євро щороку. Люди не можуть купити дешеву вживану іномарку, тому змушені збирати гроші на купівлю нового вітчизняного авто, яке за якістю гірше. І через це економлять, обмежують себе у найнеобхіднішому. Значить недоотримують кошти вітчизняні виробники харчів, одягу. Це не дає позитивного ефекту економіці.

Тобто держава, на вашу думку, не має підтримувати власного виробника?

- Держава повинна захистити бізнес від насильства, насамперед з боку її ж, державних, службовців, та від нечесної конкуренції.

На чому має ґрунтуватися споживчий патріотизм?

- На якості вітчизняних товарів. В Україні є багато галузей, у яких наші підприємства серед кращих. Компанія "Хадо" продає автомобільні присадки в усьому світі, "Рошен" - торгує солодощами вже і в країнах Євросоюзу. Нещодавно бачив в Угорщині наші кетчупи "Чумак". Приємно, бо в 1990-х угорські кетчупи продавали у нас.

Українці стали більше купувати вітчизняних товарів?

- Так. У 1990-х панували "червоні директори", які просто нездатні були продукувати конкурентоздатний товар. Потім прийшли підприємці, і почалося відновлення галузей – харчової, кондитерської, інших. Вже пізніше з'явилося багато компаній, що розробляють в Україні лише дизайн, а виробляють продукцію там, де це дешевше. Наприклад, побутову техніку марок "Делфа", "Супра", "Оріон" продають під українським брендом, а роблять у Китаї.

Невже не можна збирати цю техніку в Україні? З'явилися б додаткові робочі місця.

- Складальне виробництво дуже працемістке, тому розміщується в країнах із дешевою робочою силою. Це стало можливим після того, як впала ціна трансконтинентальних перевезень. Наприклад, американська компанія "Епл" складає смартфони і комп'ютери в Китаї, де люди заробляють по 50 доларів у місяць. Українці за такі гроші не працювали б. Те ж саме з одягом. Якщо ми прагнемо конкурувати у цій галузі з Бангладеш, то маємо погодитися на зарплати як у бангладешців.

У нас робоча сила дорога. На це впливає певний стиль життя, клімат, структура суспільства. Скажімо, українцям треба гроші на обігрів осель, купівлю теплого одягу та калорійної їжі, яку зимою споживають більше. У нас, які в розвинених країнах, багато людей похилого віку. Їх треба утримувати, а отже податки не можуть бути низькими.

Чи залежить якість товарів у певній сфері від ментальності?

- Ще й як. По виробах народної творчості видно, хто до чого вдатний. Японці, корейці, китайці схильні до дуже тонкої роботи. Тому вони створюють та збирають електроніку.

Які галузі в Україні розвиватимуться в майбутньому?

- Перш за все, інтелектуально-наукові. Вже зараз українські лабораторії роблять дослідження на замовлення іноземних фірм, винахідники продають патенти.

Чи є держави, які споживають виключно імпорт, і навпаки?

- Щоб зовсім, то ні. Бо навіть видобуток нафти – це своєрідне виробництво. Також в усіх країнах роблять товари з обмеженим терміном придатності – молоко, хліб тощо.

Чим менша за розміром економіка країни, тим більшу її частку становить імпорт, і, відповідно, експорт. США – дуже велика економіка, тому більшість товарів та послуг споживають місцевого виробництва. Але навіть Радянський Союз, як він того не прагнув, не забезпечував себе на 100 відсотків, був найбільшим покупцем продовольства у світі. Є аномальні випадки. У Молдові майже нічого не виробляться, а конвертована валюта надходить від заробітчан.

×