Директор Українського центру оцінювання якості освіти 53-річний Ігор Лікарчук каже, що з 2009 року тестування повністю замінить вступні іспити до вузів та випускні — в школах.
Скільки учнів цього року брали участь у тестуванні?
— Майже 116 тисяч з усієї країни. У Києві, Харківській та Львівській областях тестувалися з української мови та математики чи історії майже 98 відсотків випускників шкіл. У цілому по Україні тести писали 26 відсотків школярів.
У Харківський області ми випробували тести з трьох предметів, які на зовнішнє незалежне оцінювання раніше не виносилися — хімії, фізики та біології. Тобто учень, що отримав сертифікат із тестування за цими предметами, так само може подати його для зарахування як державний іспит із певної дисципліни у школі чи під час вступу до вищого навчального закладу. Кількість балів, набраних на тестуванні, буде винесена на конкурс. Але це за бажанням самого учня.
Наступного року плануєте зробити тестування загальноукраїнським?
— Так. Ми пропонуємо для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів — шкіл, гімназій, ліцеїв та профтехучилищ — зробити обов"язковими два тести: українську мову й математику. А державну підсумкову атестацію, тобто іспити з цих предметів, не проводити взагалі. З п"яти-шести дисциплін запропонуємо вступні іспити до вузів у формі тестування. Мова йде про математику, але більш високого рівня, історію, хімію, фізику, біологію і, можливо, одну з іноземних мов. Наші пропозиції мають бути розглянуті Міносвіти до кінця червня.
Хто готуватиме ці тести?
— Система їх підготовки дуже складна. Це робить не одна людина. Маємо банк тестових завдань, який наповнювався кілька років. Усі тести проходять апробацію та сертифікуються. В тестології відомо близько сорока тестових форм. Ми поки що використовуємо вісім.
Чому саме тести обрані як перспективна форма оцінювання якості освіти?
— На це є кілька причин. По-перше, тести можна обробляти за допомогою комп"ютерів. Цього року їх оброблено 236 тисяч. Якщо б це робили педагоги, скільки було б суб"єктивізму? По-друге, тести дають можливість перевірити великий масив знань. Наприклад, з історії було 65 питань, які охоплювали події з найдавніших часів до сьогодення нашої країни та всесвітньої історії. По-третє, можна виставити об"єктивну оцінку, бо їх проводять за умов повної конфіденційності. Прізвище учня зникає тоді, коли він висловлює бажання тестуватися — отримує спеціальний код. А потім кожен учасник отримує сертифікат у конверті на власне ім"я.
Чи був тиск із боку учнів або батьків, які хотіли дізнатися про зміст тестів напередодні тестування?
— З боку учнів — ні. Вони лише вимагали скоріше їх перевірити. А з боку батьків — так, деякі намагалися дізнатися про зміст завдань. Але наша система конфіденційності завадила це зробити. Зміст тестів до початку тестування в Україні знали лише три людини — співробітники нашого центру. Навіть міністрові освіти вони були невідомі.
Чи пропонували вам хабара за отримання цієї інформації?
— Ми на такі пропозиції не реагували. Правда, ходили чутки, що зміст тестів відомий. За місяць до дня тестування ми кинули в Інтернет велику кількість тестових завдань. Для того, щоб діти тренувалися. Знаю, що напередодні написання тестів у багатьох київських школах продавали нібито відповіді на запитання — від 200 до 400 гривень за примірник. А наступного дня тих, хто їх придбав, чекало розчарування: тестові зошити містили інші завдання.
Які були плюси й мінуси цьогорічного тестування?
— Великим плюсом є те, що тести не стали "надбанням суспільства" завчасно. Ще один позитив — тестування не було зірване в жодному з пунктів. Усі 116 тисяч написали тести та отримали сертифікати. Нікого не забули, не переплутали, та всіх ідентифікували. Я гарантую об"єктивність перевірки й оцінки тестів.
До речі, порівняно з минулим роком результати тестів дуже пристойні. Так, з української мови 47 відсотків учнів показали вищий від середнього рівень знань, а 10 відсотків — високий.
А на який рівень знань були орієнтовані тести?
— Загалом — вище середнього.
Усі вузи України прийматимуть ваші сертифікати як залікову оцінку з іспиту?
— Так. Вузи повинні обов"язково приймати результати зовнішнього оцінювання, незалежно від форми власності навчального закладу. Якщо виникають відмови чи якісь непорозуміння, це вирішує Міносвіти. Там створено спеціальний штаб, діє гаряча телефонна лінія за київським номером 486 13 16.
Відповіді на запитання продавали за 200–400 гривень
Зазначу, що отримані торік сертифікати зараз уже недійсні. Довступне тестування треба проходити щороку.
Ті, хто не вступив до вузу торік, мали право здавати тести цього року?
— Так. Але для цього треба було зареєструватися у місцевих органах управління освіти ще торік у жовтні. Ті, хто це зробив, тестувалися. Для таких людей у вересні наш центр оцінювання через засоби масової інформації оголосить про умови тестування на наступний рік.
Які перспективи у тестування?
— 2009-го плануємо повністю перебрати на себе державну підсумкову атестацію у школах і вступну кампанію у вузах. Певний сумнів викликає лише тест з іноземної мови. Зараз працюємо з міжнародними організаціями. Ставимо високу планку — щоб сертифікат з іноземної мови визнавали в інших країнах.
Наші плани залежать від фінансування. Цього року розраховували отримати з бюджету 90 мільйонів гривень, а отримали половину. Ми залежні і від політичної ситуації. Але, гадаю, що суспільство вже не відмовиться від такої форми оцінювання якості знань. Бо саме вона ставить перепони корупції у вищій та середній освіті.
8 
35413
Коментарі