— Від Путіна всі хочуть одного — щоб перекрив кордон і припинив підтримувати бойовиків на Донбасі. Якщо цього досягнути, то падіння так званих ополченців — питання часу, — каже політичний експерт Тарас Загородній, 35 років.
Присутність лідерів самопроголошених ДНР і ЛНР Олександра Захарченка й Ігоря Плотницького під час переговорів у Мінську поруч із німецьким канцлером Анґелою Меркель і французьким президентом Франсуа Олландом — чергове приниження Європи. Усі вимоги терористів — показовий виступ, що влаштувала Москва. Ніхто нічого робити не збирається. Ці переговори — заради переговорів. Санкції щодо Росії не зняті, триває падіння її економіки. Україна і світ виграють час.
Який результат був би вигідний Україні?
— Більш-менш влаштувало б виконання попередніх мінських домовленостей. Усі додаткові вимоги, що Москва озвучує вустами лідерів терористів, свідчать: вона далі нагнітає ситуацію і не збирається відступати з України.
Чому Захід береться вирішувати питання кризи в Україні?
— Бачимо нарощування російських військ на Донбасі. З огляду на це, до переговорного процесу активно долучилися глави Німеччини і Франції. Меркель тісно спілкується з лідерами США, Канади — основними союзниками України. Активізація пов'язана з терактами в Маріуполі.
Другий фактор — в Україну почали вірити. Наші військові, захищаючи Донбас, показали: з нами можна мати справу. Маємо нагоду спостерігати за грою "коли Росія загнеться". Час — проти Путіна. Санкції роблять свою справу. Рубль девальвував, ціна на нафту впала. Грошей не вистачає. Путін це розуміє. Тому й почав наступ на Донбасі взимку. Не чекав до весни.
Чи існує "План Б" для України?
— Люди на Заході — прагматичні. В арсеналі завжди мають кілька варіантів розвитку подій. "План А" — Путін виконує мінські домовленості. Тоді міжнародне співтовариство не запроваджує нових санкцій проти Кремля. Європа підтримує Україну фінансово.
"План Б" — Путін не прислухається до Меркель і Олланда. Тоді Україні надають летальну зброю. Запроваджують проти Москви ще жорсткіші економічні санкції. Накладають арешти на активи конкретних людей із Росії. Не виключене ембарго на експорт нафти, як свого часу з Іраком: не дадуть померти з голоду, але й грошей на армію вже не буде.
З української ж сторони треба продовжувати блокаду окупованих територій, нарощувати військову силу, проводити реформи й імітувати мирні переговори з Кремлем. Це — головні моменти нашого "Плану Б".
Результати перемовин вплинуть на ситуацію на фронті?
— Росіяни вже раз "захлинулися" наступом на Дебальцеве. Українська армія встигла підготуватися. Дає відсіч. Бронетанкові заводи працюють у три зміни. Армія окопалася. Такий фронт неможливо прорвати. Хіба що Путін кине в наступ 150 тисяч солдатів. Але стільки боєздатних частин у нього немає.
1 
1
Коментарі