Старший партнер адвокатського об"єднання "Василь Кисіль і партнери", доктор юридичних наук, почесний президент Юридичного прес-клубу Василь Кисіль, 59 років, каже, що Віктор Ющенко мав юридичні підстави для розпуску парламенту, однак у першому указі вони були недостатньо роз"яснені.
Президент законно звільнив суддів Конституційного суду Сюзанну Станік та Валерія Пшеничного?
— Якщо спиратися на норми Конституції, то президент мав право підписати указ про звільнення суддів. У цій ситуації підозрювані в порушенні присяги судді мали б давно переконливо розвіяти підозри. Принаймні, відійти від ключових ролей у судовому процесі. А суддя Станік після таких звинувачень залишалася доповідачем у справі щодо конституційності указу президента. Та й суд мав би зібратися в закритому режимі та розглянути питання про звинувачення у порушенні присяги деким із суддів. Однак не зробив цього.
У Конституційному суді 18 суддів. Двох звільнили — сформованість цього органу влади зникла. Як вийти з цієї ситуації, однозначної відповіді немає. Виключно правовим способом зробити це неможливо.
Це ще один аргумент на користь того, що нинішню кризу потрібно розв"язувати і політичним, і правовим способами?
— Спочатку виникла криза парламентська, яка не була проблемою всього суспільства. Не дивно, що президент не зміг спокійно за цим спостерігати. Тим більше, що парламентська криза почала переростати в політичну.
Отож, із усіх можливих способів та методів виходу із кризи в Україні вирішили обрати найдемократичніший — дострокові парламентські вибори. Такі — не рідкість для Європи, та й не тільки для неї. Он як нам заздрять у Росії — кажуть, що в них вже б давно на вулиці виїхали танки та всіх розігнали.
Проте однозначного правового виходу із ситуації сьогодні немає. Про це треба було всім думати ще після появи першого указу президента. Згодом ситуація зайшла так далеко, що довелося шукати політичні шляхи подолання кризи.
Чому Конституційний суд продовжував розглядати указ від 2 квітня вже після того, як президент видав другий указ?
— З одного боку, якщо президент новим указом фактично скасував попередній, то в суду справді не було підстав для його розгляду. Він мав би припинити провадження у цій справі. З другого, суд все одно мав би якось відреагувати на ситуацію, що виникла внаслідок першого указу. Навіть якщо цей акт скасовано.
Загалом же у практиці нашого Конституційного суду вже були подібні випадки.
Перша — коли Леонід Кучма в липні 2003 року видав указ щодо запровадження посад державних секретарів. Конституційний суд розпочав його розгляд, але Кучма, не дочекавшись рішення, сам указ скасував. Аналогічна ситуація сталася з його указом від 22 червня 2004 року, коли Кучма призначив був виконувача обов"язків міського голови Мукачевого.
Сьогодні правова позиція сильніша у Віктора Ющенка
Сьогодні ж правова позиція сильніша у Віктора Ющенка. Та й видати перший указ у президента були всі політичні та низка суттєвих юридичних підстав. Просто юридичні підстави не були достатньо роз"яснені. У президента виникло питання щодо законності створення антикризової коаліції в парламенті, і Ющенко мав право видати указ. Та він не до кінця продумав юридичні механізми. Зрештою, все це — недоліки конституційної реформи 2004 року. Саме після цих змін у Конституції з"явилося багато суперечливих моментів.
Чи можливо провести одночасно дострокові парламентські й президентські вибори?
— Це недоцільно з погляду сучасного етапу державотворення, а з юридичного — для цього немає підстав. Єдиний шлях позачергових виборів президента — через імпічмент. Але для цього треба довести, що президент скоїв злочин. А у Верховній Раді говорять про те, що Ющенкові треба пройти медичне обстеження... Це лише свідчить про рівень політичної культури наших депутатів.
Дехто з Партії регіонів пропонує провести референдум із доцільності одночасних президентських і парламентських виборів...
— У нас немає навіть потрібного для цього законодавства. Крім того, досвід свідчить, що влада на референдумах завжди досягає свого. Залучає певні політичні технології та маніпуляції й створює потрібну їй громадську думку.
Домовленість між Ющенком і Януковичем про проведення дострокових виборів є запорукою легітимності наступного парламенту?
— Якби Партія регіонів залишилася в стороні від виборів, тоді ця легітимність була б під великим питанням. Але в такому варіанті не зацікавлена жодна політична сила. Партія регіонів проявила політичну та державну зрілість і включилася в цей процес. Її представники зрозуміли: дострокові вибори — реальний вихід із ситуації.
Президент своїм першим указом припинив повноваження Верховної Ради. Це було правильно?
— З правової точки зору, цей крок не до кінця продуманий. Адже згідно з Конституцією, повноваження старого парламенту припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання. Таким чином, виникає певна юридична суперечність. Бо не можна на тривалий час залишати країну без такої потужної гілки влади.
Отож цей момент у президентському указі не був юридично відпрацьованим. Президентові не потрібно було заявляти про припинення повноважень парламенту. Хоча, з іншого боку, не можна було не звертати уваги на те, що коїлося у Верховній Раді останнім часом. Взяти хоча б поновлення колишнього складу Центральної виборчої комісії.
Якщо за результатами дострокових виборів БЮТ і "Наша Україна" наберуть потрібну для формування коаліції кількість голосів, чи зможе Партія регіонів заблокувати роботу Верховної Ради?
— Так. Це може зробити будь-яка політична сила, яка має у фракції 151 депутата. Просто не реєструватимуться й не складатимуть присяги. Тоді не буде достатньої кількості голосів для формування парламенту, й він не зможе працювати.
Це — ще одне з багатьох свідчень недолугості внесених 2004 року змін до Конституції. Тому треба створити конституційну комісію, в якій працювали б фахівці з конституційного права, представники парламенту та президента. Якщо вони займатимуться оновленням Конституції окремо, це нічого не дасть. Очолювати комісію повинен авторитетний та незаангажований правник-конституціоналіст.
3 
35413
Коментарі
3