Нинішній тиждень вкотре довів: українська політика абсолютно непередбачувана. Ще в понеділок уранці вирішеною справою здавалося створення коаліції між Блоком Юлії Тимошенко і Партією регіонів, а на голову Верховної Ради готували "регіонала" Олександра Лавриновича. Але вже наступного дня новообраний спікер Володимир Литвин оголосив про створення коаліції в складі свого блоку, БЮТ і "Нашої України — Народної самооборони".
Звичайно, не обійшлося без пікантних деталей і скандальних подробиць. Голоси, яких не вистачало для обрання спікера, забезпечила фракція Компатрії. А пізніше ще й з"ясувалося, що коаліційну угоду ніхто не підписував.
Коаліція в складі БЮТу, НУ-НС і Блоку Литвина вигідна багатьом політикам. Юлії Тимошенко вона дозволяла б зберегти обличчя в очах виборців. Володимирові Литвину — зайняти бажане спікерське крісло, частині "нашоукраїнців" — позбутися президентської опіки, комуністам — отримати горезвісну "золоту акцію". Але що ж нова політична конфігурація дає охопленій кризою країні?
У нинішніх коаліційних торгах є один позитивний момент: український парламент отримав досвідченого голову. Принаймні Верховна Рада зможе працювати, бо параліч найвищого законодавчого органу в наших умовах — недозволена розкіш.
Сама ж ідея "коаліції трьох" спочатку вселяла мало ентузіазму. Цей союз справді переслідує тактичні, а не стратегічні цілі. Він годиться для локальних політбоїв, але не для масштабної війни з економічними та соціальними негараздами. Уже ввечері 9 грудня стало зрозуміло: нова парламентська більшість хитка, її роботу спробують торпедувати розчаровані "регіонали" та Секретаріат президента, партнери зіткнуться із хронічним браком голосів, дадуть про себе знати і внутрішні суперечності. У таких умовах про плідну антикризову діяльність можна забути.
Але чи була б ефективнішою коаліція БЮТ і Партії регіонів? Так, парламентська більшість виглядала б набагато вагомішою. Але від 330 голосів мало пуття, якщо цей солідний потенціал використовується насамперед для сумнівних експериментів із Конституцією. До того ж взаємне недовір"я, що вбило союз Тимошенко та Януковича ще в зародку, неминуче підривало б коаліцію зсередини.
Завтрашній суперник не може бути повноцінним партнером
Напрошується невтішний висновок: в українському політичному серпентарії створити конструктивний, стабільний і довговічний альянс практично неможливо. Навіть у період важкої кризи, коли народ вимагає від своїх обранців консолідації. Мрія про стійку та працездатну коаліцію розбивається об дві непереборні перешкоди.
Перша — відсутність ефективних гарантійних механізмів. "Де гарантія, що вони не зрадять?" — заявив у понеділок один із депутатів-"регіоналів", коментуючи можливий союз із БЮТ. Питання риторичне. Надійних гарантій ніхто нікому дати не може. Намагаючись підстрахуватися, наші політики вдаються до хитромудрих кадрових противаг, скрупульозно розписують порядок голосувань, але це лише провокує подальше зростання взаємного недовір"я. Політичний тандем не заїде далеко, якщо замість крутити педалі та стежити за дорогою партнери з підозрою стежитимуть один за одним — чи не збирається товариш скинути тебе з коня і рушити до переможного фінішу сам?
Друга — "великий приз": абсолютна влада, про яку мріють усі провідні вітчизняні політики. Відповідальність за долю країни можна розділити по-братськи, але ось це не ділиться на два чи три. Абсолютна влада може дістатися комусь одному. Гонитва за ним отруює політичну атмосферу й безжально руйнує будь-які політичні альянси — іноді через рік, а іноді й через день. Кожного разу сторони намагаються розмежувати сфери впливу і налагодити взаємовигідну співпрацю, але постійно виявляється, що їх погляди й думки спрямовані в майбутнє, де маячить бажаний приз. А завтрашній суперник не може бути повноцінним партнером.
Український політикум не готовий перекувати мечі на рала й спільно боротися із наслідками економічної бурі. І чим би не скінчилася чергова коаліційна історія, пересічному громадянинові не варто пов"язувати антикризові надії з нашим політичним Олімпом. Українці повинні розраховувати тільки на самих себе.
3 
35413
Коментарі