Співпраця із російським Військово-промисловим комплексом можлива лише на умовах кооперації, вважають військові експерти.
— Україні це було вигідно завжди, бо Росія — це найбільший європейський ринок, — каже Микола Сунгуровський, 59 років, директор військових програм Центру Разумкова. — Зараз нам слід переглянути кон"юнктуру ринків озброєнь. Визначити, які з них недоступні для нашої продукції, і просувати свої розробки в ті ніші, які ще не зайняті. А співпрацю у високотехнологічних галузях, про яку сказав новопризначений гендиректор "Укрспецекспорту" (депутат-"регіонал" Дмитро Саламатін. — "ГПУ"), слід будувати з кооперації виробництв, а не починати її продажем активів, причому контрольних пакетів підприємств ВПК. Росія проводить хитру політику. Вона взяла курс на розвиток замкнутих циклів виробництва. Для цього посилено співпрацює із країнами Заходу: переймає технології, купує високотехнологічну продукцію, ліцензії. Це небезпечно для нашого Військово-промислового комплексу. Ми самі віддаємося в руки партнера і стаємо його сировинним придатком. Росія користуватиметься нашими потужностями і дешевою робочою силою і фактично позбудеться конкурента.
Експерт Центру досліджень армії, конверсії та озброєння Сергій Згурець, 39 років, зазначає, що тепер близько 20% українського експорту озброєнь ідуть до Росії. Ще стільки ж — через Росію на інші ринки.
Росія взяла курс на розвиток замкнутих циклів виробництва
— Росіяни купують у нас двигуни до своїх гелікоптерів, засобів ураження, військових кораблів, чимало комплектуючих. Тому вони не зацікавлені допустити нашу техніку на свої ринки збуту, — каже експерт. — Ось вони заявили про наміри об"єднати авіаційну промисловість двох країн. Але для цього спочатку слід створити ринкові механізми об"єднання: українська сторона має визначити реальну вартість своїх активів, а російська — забезпечити ринок збуту для українських літаків. Інакше кооперація не має сенсу.
3 
1
Коментарі