Український Кабмін провів консультації з Росією щодо отримання кредиту в розмірі $5 млрд на термін від п"яти до семи років для покриття дефіциту бюджету-2009. Москва нібито дала на це попередню згоду, однак ставить перед Україною низку умов. Керівник Центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, 50 років, вважає, що росіяни розраховують забезпечити власні економічні та політичні інтереси.
Чому Росія погоджується позичити Україні такі великі гроші?
— Росія діє суто прагматично. Вона дає кредити й іншим пострадянським країнам — Білорусі, Вірменії. При цьому керується передовсім суто економічними розрахунками. У Росії, як це не дивно, при дефіциті державного бюджету є вільні кошти, які уряд не може використати на внутрішньому ринку. Бо це загрожує збільшенням інфляції. Гадаю, свій дефіцит росіяни покриватимуть за рахунок Стабілізаційного фонду. Але вільні гроші можуть надати іншим країнам як своєрідні інвестиції, які потім повернуться. Утім, ще немає остаточного рішення, переговори не завершені. І я не впевнений, що питання вирішиться позитивно.
Чи може бути, крім економічного аспекту, ще й геополітичний?
— Так, з боку Кремля це ще й питання майбутнього політичного впливу. Росія хоче в цій ситуації підсадити на гачок своїх сусідів, щоб потім мати змогу впливати на них і економічно, і політично. Тобто вирішувати свої стратегічні завдання.
Що в такому випадку Москва вимагатиме від Києва?
— Те, що буде в її інтересах. Якщо, скажімо, росіяни прагнутимуть зберегти базування Чорноморського флоту, то ставитимуть відповідні умови. Свого часу, коли Україна мала великі газові борги перед Росією, знайшли компроміс. Москва отримала вигідні умови базування свого флоту в Севастополі, а Київ — пільги з погашення заборгованості.
Щось подібне може бути й зараз. Скажімо, Кремль може виставити умову "нульового варіанту", тобто відмову України від претензій на частку активів колишнього СРСР за кордоном.
Але ці два питання прем"єр Юлія Тимошенко не може вирішити одноосібно — потрібна згода Верховної Ради. Напряму від неї росіяни можуть очікувати преференцій при приватизації українських підприємств. Але Тимошенко має розуміти всі ризики, що виникнуть при отриманні кредиту. І не переходити межу, за якою виникають загрози національним інтересам.
Чи могли Тимошенко з Путіним домовитися про цей кредит ще під час газових перемовин?
— Суть не в тому, коли і про що хтось домовляється. Думаю, Тимошенко не така дурна, щоб іти в пастку до Росії. Та й росіяни розуміють, що вона може пообіцяти що завгодно, але потім не виконати.
Зараз є конкретна ситуація: потреба покриття дефіциту українського бюджету шляхом зовнішніх позик. І Тимошенко цю проблему вирішує. Росіяни ідуть назустріч, але розраховують при цьому забезпечити власні економічні й політичні інтереси. Хто більше виграє і програє — покаже майбутнє.
Тобто, якщо цей кредит не порушуватиме інтересів України, не створить додаткових ризиків для національної безпеки, а дозволить розвивати економічні стосунки — тоді на це треба йти. Якщо ж ні, то слід шукати інші джерела позики.
8 
35413
Коментарі
1