"Різниці між Януковичем і Тимошенко немає"

 

Директор Інституту глобальних стратегій 53-річний Вадим Карасьов каже, що наступні президентські вибори будуть лише прологом до значно масштабніших політичних подій.

Чи можуть бути ці президентські перегони рекордними за кількістю кандидатів?

— Поки про це говорити рано — до остаточного ухвалення змін до закону про вибори президента. Якщо буде рішення про неповернення грошової застави в разі неотримання кандидатом 2 чи 3 відсотків голосів, тоді кандидатів значно поменшає. В іншому разі буде багато, зокрема й технічних. Особливо якщо кожен матиме право на свого представника у виборчій комісії.

Тоді кандидати першого ешелону намагатимуться створити кандидатів-сателітів, щоб збільшити контроль над виборчими комісіями.

Проти кого гратимуть технічні кандидати?

— Вони можуть стати такими собі гризунами, щоб "відкушувати" голоси у фаворитів. Адже боротьба йтиме за кожну десяту відсотка.

Але не думаю, що в нинішньому президентському циклі ця технологія себе виправдає на всі 100. Бо кандидати-фаворити — Янукович, Тимошенко, Яценюк, Ющенко — стоять міцно. Навряд хтось зможе "відкусити" в них значний електоральний шмат. Інша річ, що може відбуватися перерозподіл голосів. Тігіпко може відбирати голоси у Януковича чи Яценюка. Яценюк — у Тимошенко і Ющенка. Ющенко, набираючи обертів, повертатиме собі те, що в нього відібрали раніше Яценюк і Тимошенко.

Знову ділитимуть Україну на три сорти чи будуть якісь нові технології?

— Зараз ділити країну недоцільно. Це можливо було 2004 року, коли головну роль у виборах відігравало суспільство. Зараз гру вестимуть еліти. Суспільство вже не таке заполітизоване, пасивніше, апатичніше. Наступні вибори не будуть двополярними. На попередніх боротьба точилася не просто між Ющенком і Януковичем, а між опозицією і владою, добром і злом, новим і старим, майбутнім і вчорашнім. Це був вибір між двома полюсами. Тому й можна було ділити країну на дві частини чи на три сорти.

А чи є різниця між Януковичем і Тимошенко?

— Практично жодної. А от протистояння Януковича з Ющенком може нагадати 2004 рік. Однак сьогодні вже ніхто не буде розколювати країну південно-східними республіками, майданами тощо.

За яких умов діючий президент зможе пройти до другого туру?

— По-перше, для цього потрібно, щоб почався електоральний спад у Тимошенко.Її рейтинг зупинився на 15–16 відсотках. Цього замало, аби почуватися впевнено. По-друге, треба, щоб "постпомаранчеві" еліти й виборці повірили, що Ющенко може виграти. Зараз у "помаранчевому" таборі почалося велике розчарування в Тимошенко. Але люди ще не вірять у виграш Яценюка чи Ющенка.

Тігіпко може відбирати голоси у Януковича чи Яценюка. Яценюк — у Тимошенко і Ющенка

Тож завдання президента — зламати цей психологічний бар"єр. І тоді він відвоює голоси в Яценюка, в якому виборці вже починають сумніватися. Водночас до нього схиляться розчаровані у прем"єрці. А друга хвиля економічної кризи, а також нагадування про зовнішньополітичні промосковські кульбіти Тимошенко в газовій угоді, спробу створення коаліції з Партією регіонів та інші її гріхи як політика і лідера БЮТу призведуть до радикальних змін на "постпомаранчевому" полі.

Прем"єрка зможе щось придумати, аби прорватися до другого туру?

— У неї резерв позитивних сюрпризів уже вичерпаний. Вона перемагала в попередніх кампаніях, бо була в опозиції. Це дає широке поле для фантазій і маневрів і зменшує відповідальність.

Додаткові ж сили з"являться в Ющенка. Він продемонстрував певну принциповість і не був помічений в якихось політичних розворотах. Виборець зможе це оцінити.

А якщо Тимошенко між першим і другим туром піде у відставку, аби знову стати опозиціонеркою?

— Не піде. Її надзавдання — протриматися, щоб зберегти цю посаду на період після виборів. Якби вона була впевнена у перемозі й випереджала в рейтингу Януковича, то могла б такий маневр здійснити й іти на вибори у звичному для себе амплуа — електорально-фантазійному. Але такої впевненості в неї нема. Тому маючи синицю в руках — посаду прем"єра і фракцію в парламенті — вона зможе домовлятися з майбутнім президентом про розподіл влади на двох. Навіть у разі поразки Тимошенко зберігає сильні позиції.

Чи може на перебіг кампанії вплинути арешт генерала Пукача?

— Безумовно. До цього я ще додав би незакінчену справу про отруєння Ющенка. Гадаю, на старті виборчої кампанії нам слід чекати на сенсації, гучні заяви. Ще є справа Лозінського, якого теж під осінь можуть знайти в якихось кіровоградських хащах. Тобто викриття за цими справами можуть змінити бачення президентських перегонів. Для одних це будуть козирі, для інших — биті карти.

Узагалі, справа Пукача може змінити морально-психологічну атмосферу в суспільстві. Люди мають зрозуміти, що розрахунок з епохою Кучми ще не закінчено. Це ідеологічно вмотивує і зорганізує виборців. І налаштує їх на кампанію Ющенка як світоглядну, історично змістовну і  моральну.

Після виборів 2004 року країна стала іншою. А після нинішніх вона зміниться?

— Тоді ми замінили людей, але не змінили систему. Вибори-2010 можуть стати прологом до зміни політичної системи й ні на що не здатних політиків. Або навпаки — законсервувати систему. Тоді після виборів відбудуться лише технічні заміни окремих людей, а не зміни політичного курсу, якості життя та якості держави.

Україна досі є країною-гойдалкою. Її може кинути в той чи той бік, у Європу або під Росію — залежно від результатів виборів.

Чому Верховна Рада ніяк не може піти на канікули? Це пов"язано з виборами?

— Безсумнівно! Бо ж треба "боротися з кризою", а законодавчої підтримки в Тимошенко нема. Як і немає повноцінного уряду, бо він працює без ключових міністрів.

Цим канікулярним популізмом усі політсили хочуть заробити симпатії виборців. Якщо позачергову сесію ініціює БЮТ, то має бути хід у відповідь із боку Партії регіонів. Потім говоритимуть: "Ми навіть у відпустки не йшли!"

Отож тривалих канікул і мертвого політичного сезону не буде. Але — уряд і парламент нібито працюють, а продуктивності ніякої.

Який найбільший сюрприз може бути на виборах або після них?

— Головне почнеться після президентських перегонів. Новий глава держави робитиме все, щоби переформатувати владу. Спочатку створити більшість у парламенті, потім знайти комфортного прем"єра. Якщо цього не вдасться, будуть дострокові парламентські вибори або повне перезавантаження політичної системи — з новою Конституцією і новими повноваженнями президента. Тож президентські вибори 2010 року — це тільки пролог до нового, важливішого політичного циклу, пов"язаного з великим переформатуванням влади.

×