В українсько-російській кризі настав момент, коли можна досягнути значних результатів у її вирішенні. Це пов'язано як із призначенням нового представника США по Україні Курта Волкера, так і з бажанням адміністрації Дональда Трампа домогтися якоїсь перемоги на зовнішній арені, — вважає російський політтехнолог 56-річний Марат Гельман.
— Я налаштований оптимістично. Новий представник США по Україні Курт Волкер — людина з дуже ясним мисленням.
Ситуацію на Донбасі можна вирішити за допомоги американців?
— Готовий закластися, що ці хлопці виправлять її. У тому числі й тому, що їх до цього змушують наступні президентські вибори в Штатах. У них практично немає перемог. А тут можна чогось досягти.
Путін змінюється?
— У нього, на відміну від Трампа, немає проблем із виборами. Він буде такий же несамовитий, як і раніше. Мені здається, Путін уже не політик. Він намагається зрозуміти, хто він: Юлій Цезар, Олександр Македонський. Він живе водночас у майбутньому і в минулому. Дивиться на ситуацію з 2100 року і гортає сторінки, присвячені рокам його правління, як його будуть називати: Путін Кримський, Вова Кримський. Я впевнений, що він так думає. Те, що Путін "узяв" Крим, — це ж XIX століття. У ХХ воювали не за територію, а за ресурси. А зараз іде боротьба за людей. В Україні він її програв.
Спочатку здавалося, що санкції дещо заспокоять путінську політику. Вони виявилися ефективними чи ні?
— Як змінювалося ставлення до Росії за останні п'ять років? Спочатку була ідея переконати Путіна бути хорошим хлопцем. Потім зрозуміли, що на нього не вплинеш, і взялися впливати на народ: люди, перестаньте вибирати цього поганого хлопця. Це було після Криму.
Коли почалася донецька ситуація, я все це чув у Брюсселі, то розмови були такі: "Ну, добре. Припустимо, політика заміни Путіна на гарного хлопця досягне успіху. Єльцин був хорошим хлопцем. Але після нього прийшов поганий". Імперія вимагає поганого хлопця, бо хороший не здатен впоратися з такою країною. Це проблема не останніх 20 років, а цілих 300. У світі її вирішили, зруйнувавши імперії — Австро-Угорську, Британську. А в Росії процес досі не завершено.
Щоб перервати цей біг по колу "хороший-поганий хлопець", країну потрібно модернізувати. Не може величезна Росія управлятися з одного центру: в різних регіонах — дуже різна економіка, люди, культура тощо. Демонтаж імперії треба довести до кінця. Тому вважаю, що санкції ефективні. У тому сенсі, що підштовхують країну до децентралізації. Вона буде: або мирна федеральна, або немирна — розкол країни.
Яка ймовірність такого сценарію?
— Вища, ніж будь-якого іншого. Можемо обговорювати, як довго це триватиме. Але рішення прийнято: РФ відтворює поганих хлопців, а не ті її захоплюють. Отже, щось треба робити з країною.
А якщо Кремль піде шляхом Ірану або Північної Кореї? Згрупуються, стискатимуться, але житимуть під санкціями.
— Стиснутися — це один із варіантів розколу країни. Читайте "Теллурію" Володимира Сорокіна. Багато князівств: хтось полетить разом з Європою в майбутнє, хтось перетвориться на Іран. Відцентрові сили активізуються — це неминуче.
Питання часу і ресурсів?
— Питання часу і твердості Європи.
Цими уламками не придушить Україну?
— Це все перекриють глобальні процеси. Зараз у світі відбувається таке, що не має відношення ні до України, ні до Росії, але дуже вплине і на першу, й на другу. Світ переформатується. Країни залишаться, але виконуватимуть роль оболонок. Все істотне для нас відбуватиметься там, де живемо. Людина живе в місті, місцевості. Думаю, що років через 15 будемо говорити про міста, а не про країни.
"Апостроф"
16 
1
Коментарі