четвер, 23 жовтня 2008 19:05

Омолодження української еліти не означає її оновлення

Автор: малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

Напередодні позачергових парламентських виборів українці розводять руками: голосувати немає за кого! Довіра до основних політичних гравців підірвана, нескінченні війни між Ющенком, Тимошенко та Януковичем давно набили оскому. Безвідповідальна поведінка нашої еліти на тлі світової кризи вкотре переконує українських громадян, що з нинішніми партійними босами каші не звариш.

Тож багато хто пов"язує надії на краще майбутнє з оновленням політичної еліти. Мовляв, треба потерпіти, й на зміну обридлим обличчям прийде нова генерація політиків. Людей, вільних від пороків сучасного істеблішменту, які не потрапили під згубний вплив "совка" і бандитських 1990-х. Відповідальні, принципові, грамотні, цивілізовані політики зможуть по-новому поглянути на українські проблеми й запропонувати свіжі рішення. Вони напевне перетворять Україну на європейську країну, що процвітатиме!

Отак ми охоче мріємо про абстрактне нове покоління, але ж подивімося на реальних, уже існуючих політиків, що не досягли 30-річного рубежу. Вони є в усіх великих партіях. Наприклад, у НУ-НС — 27-річний Ярослав Ющенко. У "Регіонах" — Віктор Янукович-молодший, 27 років. 28-річний Валерій Писаренко — в БЮТ, Олесь Довгий, 27 років, — у Блоці Черновецького. Ось вона — довгоочікувана зміна, яку приготували нам політики. Але ця юна поросль надто нагадує своїх старших товаришів. Можливо, в молодих трохи більше енергії, нахабства й цинізму. Але європейським мисленням, правовою культурою і державницькою позицією вони пишатися не можуть. Уміння блокувати суди або дерибанити земельні ресурси — не зовсім те, чого українці чекають від майбутньої еліти.

Нинішні молоді політики в Україні розподіляються на дві основні категорії: "мажори" і "кар"єристи". Винятки трапляються нечасто.

"Мажорам" пощастило з родичами, що грають помітну роль в українській політиці. Ця молодь достатньо розумна й амбітна, щоб не займатися безцільним марнування життя, а піти сімейним шляхом. Місця в партійних списках дістаються їм без особливих зусиль, політичні погляди — теж. Європейські цінності "мажорам" ні до чого — вони з дитинства вбирають цінності сімейного клану.

Можливо, в молодих трохи більше енергії, нахабства й цинізму

"Кар"єристам" важче. Їхні батьки недостатньо багаті та впливові. Політика для них — це шанс видертися нагору соціальними сходами, пробратися в заповітний світ великих грошей, розкішних машин і годинників "Патек Філіпп". "Кар"єристи" вельми енергійні й кмітливі, проте нових підходів і принципів від них чекати не варто. Намагаючись просуватися, така молодь беззастережно приймає правила гри, нав"язані затхлим партійним середовищем. Вони старанно виконують усі вказівки вождів і дисципліновано змінюють свої погляди відповідно до коливань генеральної лінії.

З усього цього можна зробити такі висновки.

По-перше, природне омолодження українського політикуму не гарантує якісного оновлення. Нове покоління партійців переймає всі звички нинішніх одіозних діячів. Якщо старанні учні займуть місця своїх учителів, це буде відомою бартерною операцією з обміну шила на мило.

По-друге, безумовно, українська політика потребує нових осіб. Але нині на цю роль більше підходить не партійний молодняк, а люди, що вже реалізувалися в інших сферах. Наприклад, авторитетні й компетентні економісти, юристи, правозахисники, журналісти. Причому ці солідні інтелектуали мають докласти зусиль, щоб внести до українського політикуму свіжий струмінь, а не потонути в загальному болоті.

По-третє, українські партійні структури не можуть слугувати інкубаторами для виведення нової еліти. Варто молодому й перспективному діячеві потрапити в партійні жорна, як він починає прогинатися перед амбітними ватажками, втрачає індивідуальність, поступово деградує. Таких сумних прикладів достатньо.

Якщо нам потрібна справді нова генерація політиків, вона має визріти за межами партійних штабів. В Україні вистачає молоді, успішних і цілеспрямованих людей, яким не байдужа доля країни. Можливо, саме тепер в офісах і банках, інститутах і аналітичних центрах формується майбутня еліта — люди з європейським мисленням, здатні перетворити  Україну на краще. Але чи допустять їх у політику нинішні "мажори" й "кар"єристи" з депутатськими мандатами?

Зараз ви читаєте новину «Омолодження української еліти не означає її оновлення». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі