Чотири парламентські партії у Молдові створили коаліцію під гаслом "За європейську інтеграцію". До неї увійшли депутати від Ліберально-демократичної, Ліберальної, Демократичної партій та альянсу "Наша Молдова".
Спікером парламенту обрали лідера Ліберальної партії Міхая Гімпу, 58 років. За нього проголосували всі 53 члени коаліції. Гімпу є прибічником возз"єднання Молдови з Румунією. Комуністи, які мають 48 мандатів, лишилися в опозиції.
Згідно з конституцією Молдови, парламент має обрати президента. Для цього потрібно 61 голос. Такої кількості мандатів нова демократична коаліція не має — треба шукати підтримки серед комуністів. Через це ситуацію в молдовському парламенті є патовою, вважає експерт із молдовських питань, завідувач кафедри соціології Херсонського технічного університету 54-річний Володимир Коробов. Якщо депутати не спроможуться з трьох спроб обрати нового президента, глава держави комуніст Володимир Воронін має розпустити парламент.
Молдова може увійти в смугу двовладдя і загострення політичної боротьби, переконаний експерт. Це ускладнить вирішення українсько-молдовських проблем. А їх накопичилося чимало — у залізничному сполученні, земельних питаннях, міграції, енергетиці тощо.
— Україна не знає, з ким у Кишиневі зараз вести переговори, — зазначає Володимир Коробов. — Комуністи в меншості в парламенті, але набрали найбільше голосів. До того ж очолюють більше третини районів і міст країни.
Незалежний аналітик із Кишинева 47-річна Ірина Северин вважає, що шанси на обрання нового президента Молдови високі.
— Коаліція запропонувала на посаду президента Мар"яна Лупу, — розповідає Ірина Северин. — Він колишній спікер і колишній комуніст. Вийшов із партії після попередніх виборів 5 квітня, коли в Кишиневі сталися заворушення. Він зможе зібрати потрібні голоси у фракції Компартії.
На посаду прем"єра більшість висунула лідера Ліберально-демократичної партії Влада Філата. Він уже заявив, що новий уряд звернеться до Міжнародного валютного фонду і Світового банку за фінансовою допомогою. Комуністи не претендуватимуть на місця в уряді, бо залишили економіку в тяжкому стані. Останні місяці на виплату пенсій і зарплат бюджетникам уряд брав позики в комерційних банках.
— Пріоритетом зовнішньої політики нової влади буде Євросоюз, — зазначає Ірина Северин. — Із Румунією та Україною налагоджуватимуться тісніші стосунки, а з Росією та США вони будуть прагматичними.
Комуністи домінували в Молдові 18 років
Досі президентами Молдови ставали тільки представники Компартії: Мірча Снєгур (1990–1996), Петр Лучинський (1996–2000), Михайло Воронін (обраний 2001-го та 2005-го).
Комуністи домінували й у парламенті. 2001 року вони мали 71 мандат, 2005-го — 56. У квітні нинішнього року Компартія знову перемогла, отримавши 60 депутатських місць. Опозиційні партії заявили про фальсифікацію виборів і організували акції протесту, які переросли в масовий безлад. Розгромили будівлю парламенту й резиденцію президента.
На повторних виборах 29 червня більшість у молдовському парламенті вперше отримали опозиційні партії: Ліберально-демократична, Ліберальна, Демократична і правоцентристський альянс "Наша Молдова". Сукупно вони мають 53 мандати. У комуністів — 48 голосів.
За формою правління нинішня Молдова є парламентською республікою. Президента обирають у парламенті таємним голосуванням. Претендент має набрати понад 3/5 голосів.
2 
1
Коментарі