Не наша атлетика

Гучним провалом закінчився для легкоатлетів України черговий чемпіонат Європи. Не здобувши жодної золотої медалі, наші співвітчизники опинилися за межею першої двадцятки командного заліку.

Порівнювати ж українські здобутки навіть зі скромною Білоруссю ніяк не виходить. Тому що нема чого порівнювати. Та й писати не було б про що. Теж мені, ще один провал у головному виді олімпійської програми — нас цим уже давно не здивуєш.

Хотілося зауважити інше. Чемпіонат Європи — останнє повністю "аматорське" змагання міжнародного легкоатлетичного календаря. Крім медалей, переможці і призери тут нічого не одержують. Ні шістдесяти тисяч доларів за перемогу, як на чемпіонаті світу, ні хоча б кількох сотень, які нині платять на будь-якому з численних змагань "гран-прі".

Складається враження, що відзначатися немає кому

Далеко не всі атлети готові на таке "випробування альтруїзмом". У тих же росіян півтора десятка провідних спортсменів до Гетеборга на чемпіонат Європи не поїхали. Дали дорогу молодим. І молоді, одержавши шанс відзначитись, не підвели.

У нас же, складається враження, відзначатися немає кому. Ні молодих не видно, ні заслужених. Кудись зник наш несподіваний чемпіон світу зі стрибків у висоту Кримаренко, перемогою якого прикрили такий самий провал наших легкоатлетів на останньому чемпіонаті світу. Поринули у небуття вкінець замордовані допінг-контролем українські штовхальниці ядра. Бігуни наші не змогли показати нічого навіть на тьмяному тлі далеко не кращих європейських атлетів.

Та й сам чемпіонат Європи, який став на тиждень святом для мільйонів телеглядачів і десятків тисяч глядачів безпосередньо на стадіоні, не став подією для українського загалу. Ніхто в Україні особливо й не зауважив відсутність легкоатлетичних звитяг, від яких усім самі тільки клопоти.

Ви ніколи не були на чемпіонаті України з тої самої легкої атлетики? Неповторне видовище абсолютно порожнього стадіону вражає і переконує, що нікому ті атлети у нас не потрібні. Ті, що можуть, нехай бігають та стрибають по закордонах, заробляючи щось на комерційних змаганнях. Там, за кордоном, легка атлетика не тільки "медалемісткий" олімпійський вид спорту, а ще й масове захоплення тисяч людей. Плюс — видовище, яке збирає повні стадіони глядачів, за право транслювати яке телеканали викладають серйозні суми. Якась вона у них не наша, ця легка атлетика.